Вибори мера: чи є кандидати крім Попова?

Нагадаємо, що за тиждень до цього Київрада прийняла відставку Леоніда Черновецького, який написав заявку про дострокове складання повноважень. Правда, через неоднозначність трактування виборчого законодавства деякі експерти вважали, що повноваження Черновецького сплили ще в травні. Але вічно мандруючий мер, чий імунітет за нинішньої влади є незаперечним, повідомив, що він склав свої повноваженя усе-таки саме «достроково». Більше читайте тут: http://www.unian.ua/news/516316-vibori-mera-chi-e-kandidati-krim-popova.html

Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених

25.07.2012 Ірина Славінська
Максим Стріха – вчений, перекладач, громадський діяч.
Перекладав українською мовою Данте, Вордсворта, Колріджа, По,

Свінберна, Вітмена, Дікінсон, Стівенсона, Кіплінга, Єйтса, Т. С. Еліота, Ередіа, Буніна, Брюсова, Гумільова, Мандельштама, Мараї, Мілоша…

Максим Стріха – доктор фізико-математичних наук, головний

науковець Інституту фізики напівпровідників НАН. Упродовж останніх двох років також завідував кафедрою перекладу в університеті Грінченка. Читає курс фізики конденсованого середовища в університеті Шевченка. Віце-президент АН вищої школи України.

До червня 2010 працював заступником міністра освіти та науки.

Починав працювати з міністром Іваном Вакарчуком. Звільнився через три місяці після призначенням на посаду міністра Дмитра Табачника.

"Українська правда. Життя" зустрілась із Максимом Стріхою та

поговорила на декілька глобальних тем: освіта, наука і переклад в Україні.

Про освіту

- Зараз існує стереотип "радянська освіта = якісна освіта". Її справді можна вважати взірцем для наслідування?

- Радянська система освіти була не так радянська, як прусська – ще з

19 століття. Завдяки цій системі Пруссія перемогла Австрію в битві під Садовою 1866 року.

Вона була дуже ефективною, коли ішлося про виховання солдатів, які виграють чергову битву.

- Тобто вона привчала до дисципліни?

- До дисципліни і певного рівня знань. Абсолютних анальфабетів радянська школа не випускала.

Звичайно, школа була підпорядкована політичній системі і мусила утверджувати вірність "вічно живому ученню". Але ця система була по-своєму ефективною.

- Сучасна українська освіта це продовжує?

- Всі реформи з початку 1991 року були направлені на те, щоби наповнити новим змістом стару систему – зробити її більш гуманістичною, наблизити до європейських стандартів, не гублячи достатньо високого рівня знань.

Попри значну корумпованість і дуже низький матеріально-технічний

рівень, з освітою в нас донедавна було краще, ніж загалом із суспільством. Про це свідчить зокрема те, що Україна в рейтингах Індексу людського розвитку ООН посідає порівняно високі щаблі саме за показником освіченості населення.

В 2010 році ситуація змінилася. Нове керівництво міністерства освіти

спробувало розвернути корабель на 180 градусів у бік колишньої "радянщини" (навіть на рівні відродження міліарної гри "Зарніца"). Однак система загалом доволі інертна – і тому далеко не все з того, що зробили в попередні 19 років, вдалося знищити відразу.

- Але ж змінилися бодай формальні ознаки: тривалість навчання зменшили з 12 років до 11, переписали програми…
- Вважаю, що зміна тривалості навчання мала ефект національної

катастрофи, - якої, на жаль, суспільство як слід не відрефлексувало.

Останні 10 років міністерство щороку готувало комплект підручників

для кожного чергового класу. Цей процес не був досконалим, але був системним. Я можу судити з фізики – на виході ми вже мали дуже добрі підручники для 10 класу, продовженням яких мали стати аналогічні для 11 і 12 класів.

Коли було ухвалено рішення про повернення до одинадцятирічного

навчання, це означало, що всі наявні підручники для всіх класів потрібно викинути і дуже швидко й одномоментно написати нові. Якісно це зробити неможливо.

Тобто впродовж багатьох років наші діти будуть вчитися за неякісними

неузгодженими між собою підручниками. Це стосується не тільки заідеологізованих дисциплін на кшталт історії України. Це стосується також фізики, хімії тощо.

- Що це означає?

- Це означає, що зі школи виходитимуть недоуки з поганим рівнем знань. Кожного року цей рівень знань погіршується.

- Навіщо це було зроблене?

- Експерти вважають, що не останньою чергою це було зроблено для того, щоб скористатися нагодами, які дає стаття Конституції України про безкоштовне забезпечення школярів підручниками.

- Ви маєте на увазі корупційні схеми?

- Так вважають експерти.

- Також багато говорили про переписування програм з літератури.

[ Читати далі ]

Передача Время Гостей на радио Свобода с В.Портниковым

Передача
Виталий Портников:
На днях Генеральная прокуратура Италии отказала украинским
правоохранительным органам в экстрадиции на Украину бывшего губернатора
Харьковской области, руководителя Харьковской областной организации
партии «Батькивщина», партии Юлии Тимошенко, Арсена Авакова. Таким
образом, господин Аваков остается в Италии, куда он выехал вскоре после
того, как стало известно, что ему угрожает арест и тюремное заключение. И
находясь в Италии, он руководит предвыборной кампанией «Батькивщины» в
Харьковской области. Но насколько это реально? И как вообще может
осуществляться при такой ситуации в стране оппозиционная деятельность?
Арсен Аваков – гость нашего сегодняшнего эфира.

http://www.svobodanews.ru/audio/audio/364613.html

http://www.svobodanews.ru/content/transcript/24654649.html

http://soundcloud.com/iskremas/it3t21ez6wod

Конец честности

Обнародование гражданским движением «Честно» результатов соответствия депутатов украинского парламента критериям, выработанным для определения их добропорядочности – то есть соответствия моральным и профессиональным задачам, необходимым для работы в законодательном органе страны, шокировало и самих политиков, и многих представителей общественности. Если из нескольких сотен депутатов украинского парламента критериям доброчестности отвечают всего трое – то что же мы за народ такой?

Фото: chesno.org

Но, думаю, дело не в народе. И даже не в движении «Честно». Его участники провели выдающийся эксперимент – имплементировали в украинскую политическую жизнь нормы западных – то есть цивилизованных – представлений о качествах и задачах народных избранников. То, что мы получили в результате – это не свидетельство того, что у нас нет достойных быть депутатами. Это – свидетельство того, что у нас нет и никогда не было политической жизни.

То, что мы воспринимаем как Украинское государство на сегодняшний день – заурядный синдикат по распилу ресурсов, доставшихся нам от советского времени. Отличие государства Кучмы от государства Ющенко – в том, что участники распила ющенковских времен прикрывались национальными лозунгами и обещаниями добраться до Европы вместо разговоров о многовекторной внешней политике и дружбе с Россией и Западом одновременно. Отличие государства Януковича от государства Ющенко – в крайней криминализированности и беспардонности распила, но так всегда бывает, когда ресурсы подходят к концу. Воровская суть происходящая от этого не меняется. Не меняется для каждого – отнюдь не только для хозяев жизни, но и для тех кто ждет от них социальных выплат, повышения зарплат, кто хочет не столько изменения существующего самоубийственного порядка вещей, сколько его консервации на вечные времена – только с возможностью больше получать и тратить. Вот эта мечта о мире потребления без затраты особых усилий, об отстутствии обязательств перед собственной страной при наличии у нее максимальных обязательств перед тобой – это и есть украинская мечта. Именно поэтому украинцы всякий раз в большинстве своем голосуют не за тех, кто имеет политические взгляды и представления о том, что нужно менять страну, а за тех, кто забрасывает их гречкой. Именно поэтому даже самый реалистично настроенный украинский политик никогда не осмелится рассказать правду своим избирателям и постоянно обещает им, что реформы будут донельзя популярными.

Чем же занимается в этой ситуации украинский депутат? В большинстве случаев это – бизнесмен, «крышующий» собственное дело и помогающий друзьям. Он даже не скрывает, как правило, что продолжает заниматься предпринимательской деятельностью,

[ Читати далі ]

Як Ющенко перевів 2 млрд в Росію, які так і не повернулися

Факти порушення кримінальних справ проти Віктора Януковича та Юлії Тимошенко давно не становлять секрету. Але про те, що Віктор Ющенко також проходив по справі, відомо нечисельній групі поінформованих осіб.

Коли згадують про темні моменти в минулому Ющенка, то говорять про банк "Україна".

Однак мало хто знає, що це стосується не кінця 1990-х, коли дітище Вадима Гетьмана банкрутувало, і не періоду переходу Ющенка в опозицію, що давало би змогу говорити про політичні репресії. Справа сягає корінням буремних подій 1991 року, коли розпадалася ненависна Ющенку Радянська імперія, а він працював на посаді заступника голови банку "Україна".

Тому присвячуючи свою підсумкову прес-конференцію цитуванню постанов про порушення справи щодо Тимошенко, президент мав пам'ятати і про власні скелети у шафі. А гасло "закон один для всіх" не має недоторканих територій.

Отже, 1 жовтня 1992 слідчий Генпрокуратури Олег Литвак відкрив кримінальну справу  за статтею халатність, де проходили службові особи банку "Україна". До речі, потім Литвак дійшов до в.о. генерального прокурора, а зараз очолює службу в секретаріаті президента Ющенка.

У справі досліджувалися дії Ющенка та інших керівників банку "Україна" в грудні 1991 року в рамках операції з конвертації 2 мільярдів радянських рублів у 25 мільйонів доларів.

Обвинувачення по справі висунули громадянину Росії та США на прізвище Докійчук (компанія "ДипСовГруп") та директору науково-виробничої фірми "Батьківщина" Чекалову.

У своїх свідченнях колишній керівник банку "Україна" Вадим Гетьман розповів, що з Чекаловим його познайомив тодішній перший віце-прем'єр Костянтин Масик.

За матеріалами справи, саме Масик і порадив здійснити конвертацію рублів у долари.

Передбачалося, що в рамках операції фірма "Батьківщина" перерахує банку "Україна" 25 мільйонів доларів, а "ДипСовГруп" отримає від банку на свої рахунки 2 мільярда рублів.

Гетьман розповів, що доручив вивчити це питання тодішньому начальнику управління міжнародних розрахунків банку "Україна" Ігорю Мітюкову та погодити із заступником керівника банку Віктором Ющенком (в майбутньому Мітюков став міністром фінансів, а Ющенко - главою НБУ).

За матеріалами справи, керівник фірми "Батьківщина" Чекалов обговорив цю пропозицію з Мітюковим.

Гетьман жодних документів не підписував, але доручив вести питання цим двом своїм вихованцям.

[ Читати далі ]

Раїса Недашківська: "Не все можна грати."

Актриса Раїса Недашківська: "Не все можна грати. Ви знаєте, дуже часто потім актори потрапляють в лікарні - увійдемо в образ, а потім не вийдемо".

Про обранців. Кандидати від Харкова

Про обранців від 19.07.2012 Тема програми - виборча ситуація в Харкові. Гості програми - політолог, ГО "Поступ" Тарас Фастівець та журналіст Андрій Сайчук

Про обранців. Кандидати від Львова

Про обранців від 13.07.2012 Тема програми - виборча ситуація у Львові