Море радості.

Я із надій будую човен, І вже немовби наяву З тобою, ніжний, срібномовен, По морю радості пливу. І гомонять навколо хвилі, З бортів човна змивають мох, І ми з тобою вже не в силі Буть нещасливими удвох. І ти ясна, і я прозорий, І душі наші мов пісні, І світ великий, неозорий Належить нам – тобі й мені. О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч краплю мати наяву.

( Василь Симоненко )

Останні статті

Богдан Стельмах- Не вір москалеві, як псові
17.02.2019, 21:03
Світлої пам'яті Кузьми (Андрія) Скрябіна
05.02.2015, 09:22
Букетик фіалок _ Дарунок весни
29.04.2014, 21:07
Все буде добре ! Україна це Європа !
29.11.2013, 09:29

Коментарі

hoohoo

19.01.10, 11:10

Прелесть

N 47-ий

29.01.10, 15:37

Вірш гарний... Подібні сніжинки доводилося бачити, але не такі самі. Дуже красиво.

ANne*

311.01.10, 09:25Відповідь на 1 від hoohoo

Прелесть

ANne*

411.01.10, 09:39Відповідь на 2 від N 47-ий

Вірш гарний... Подібні сніжинки доводивося бачити, але не такі самі. Дуже красиво. Мені не цікаво навіть себе повторювати , не те , що інших ... Але одночасно дуже тішуся , отримую навть велике задоволення , коли бачу , як копіюють мене. Це стимулює до появи нових ідей, адже наш світ такий цікавий, що не варто зациклюватися на чомусь одному , краще свою енергію направити на пошуки нового....хоча те , що улюблене ніколи не забуваю .