Чоколатль

Його історія почалася десь у 600 році до н. е. на берегах Мексиканської затоки... Саме в цей час майя і ацтеки стали вирощувати какао-дерево і готувати з його плодів напій чоколатль. На їхню думку він додає сил та енергії.

На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду, тому був дуже гірким. Напій вважали їжею богів, унаслідок чого плоди какао-дерева стали використовувати як гроші — за сотню бобів можна було купити раба.

У Старому Світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років інший іспанський конкістадор, відомий завойовник Ернан Кортес підніс їх в дар імператору Священної Римської імперії Карлу V Габсбургу. У його супровідному листі мовилося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям він не сподобався. Гіркий і незвичний на смак. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався імператору.

Тільки у другій половині XVII століття шоколад стали додавати у випічку — тістечка та рулети. Це відкрило нову віху в історії шоколоаду — тепер його можна було не тільки пити, але й їсти. А ось перші предки шоколадних плиток з'явилися тільки в XIX столітті))