Апеляційний суд Києва не став розглядати по суті апеляцію захисту екс-прем'єра Юлії Тимошенко на постанову Печерського райсуду Києва про зміну запобіжного заходу екс-прем'єру з підписки про невиїзд на арешт від 5 серпня. Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", таке рішення суддя Ольга Єфімова ухвалила в п'ятницю.У постанові попереднього розгляду апеляції зазначено, що, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, постанова на зміну запобіжного заходу не може бути оскаржена в апеляційному порядку."Апеляція оскарженню не підлягає... відмовити в прийнятті до розгляду апеляції", - йдеться в постанові, зачитаній суддею О.Єфімовою."Ця постанова оскарженню не підлягає", - додала вона.Як повідомлялося, 5 серпня 2011 року Ю.Тимошенко заарештували на судовому засіданні у "газовій справі". Її тримають у Лук'янівському СІЗО.Підставою для зміни запобіжного заходу для Ю.Тимошенко з підписки про невиїзд на взяття під варту, як сказано в рішенні суду, є "системні порушення підсудної, зокрема, вона перешкоджала допиту свідків". Прокурор у процесі Лілія Фролова заявляла, що запобіжний захід для Ю.Тимошенко може змінити лише Печерський районний суд. "Хочу зазначити, що у Кримінально-процесуальному кодексі не передбачено оскарження саме цього судового рішення (про арешт Ю.Тимошенко - ІФ) на цій стадії", - сказала держобвинувач.Вона пояснила, що підставою для арешту стало перешкоджання Ю.Тимошенко у встановленні істини в справі. Л.Фролова пояснила, що запобіжний захід екс-прем'єру може змінити лише Печерський районний суд Києва. Вона додала, що це може бути зроблено за клопотанням захисту.

В Апелляционном суде города Киева началось слушание дела по рассмотрению апелляционной жалобы Юлии Тимошенко на постановление Печерского районного суда города Киева об изменении меры пресечения с
подписки о невыезде на взятие под стражу. 
Председательствует в деле судья Апелляционного суда города Киева Ольга Ефимова.  Судебная милиция "Грифон" не пустила в зал судебных заседаний большинство представителей средств массовой информации, прибывших для освещения событий в заседании. В зале присутствуют лишь около десяти журналистов, но нет ни одной телекамеры. Как известно, Печерский районный суд Киева 5 августа 2011 года удовлетворил ходатайство государственного обвинения о взятии Юлии Тимошенко под стражу за якобы системные нарушения ею порядка судебного заседания и выражения, которые свидетельствуют "о неуважении к суду и
участникам процесса", в первую очередь, к свидетелям. Это решение было принято после завершения допроса действующего премьера Николая Азарова, который был привлечен к делу в качестве свидетеля стороной государственного обвинения.
С 5 августа Юлия Тимошенко находится в Лукьяновском СИЗО. Защита экс-премьера уже пять раз вносила на рассмотрение суда ходатайства об изменении меры пресечения, однако суд отказывал в их удовлетворении, не находя оснований для освобождения Юлии Тимошенко из-под стражи. Головуюча у судовому засідання з розгляду апеляційної скарги Юлії Тимошенко суддя Апеляційного суду міста Києва Ольга Єфімова відхилила
клопотання екс-прем'єра про участь у засіданні під час розгляду скарги.
"Обов’язковою є лише участь прокурора на засіданні, Інші учасники процесу можуть бути викликані але їх участь не є обов’язковою. Тому клопотання задоволенню не підлягає", - сказала суддя Ольга Єфімова у
судовому засіданні.
Головуюча у судовому засідання з розгляду апеляційної скарги Юлії Тимошенко суддя Апеляційного суду міста Києва Ольга Єфімова видалилася до дорадчої кімнати для розгляду питання щодо можливості розгляду
скарги екс-прем'єра на постанову Печерського районного суду міста Києва.   Представники сторони державного обвинувачення виступили проти розгляду в суді скарги Юлії Тимошенко. "Кримінально-процесуальний кодекс не відносить постанову суду першої інстанції про обрання, зміну чи скасування міри запобіжного заходу підсудної до судових рішень, на які може бути подана апеляція, на підставі чого прошу відмовити у прийнятті апеляції від захисників Юлії Тимошенко", - сказав прокурор у судовому засіданні.
У свою чергу, сторона захисту, посилаючись на норми українського та міжнародного законодавства, зокрема, на базові норми Конституції, які визначають Україну правовою державою та визначають найвищою цінністю
свободу та недоторканість особи, заявила право на оскарження рішення Печерського суду. "Прошу суд прийняти скаргу Юлії Тимошенко на рішення суду першої інстанції. Хочу зазначити, що після того, як суддя
Печерського суду п’ять разів відмовив у задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді арешту, ми просто відчуваємо себе ніби облитими брудом", - заявив у засіданні адвокат Микола Сірий.
"Є всі підстави прийняти апеляцію до розгляду, адже суд першої інстанції або не знає, або повністю не використовує національне законодавство", - додав Юрій Сухов. 
Незважаючи на вкрай обмежену місць в залі судового засідання, кілька місць зайняті працівниками суду. На вимогу народних депутатів звільнити місця вони відповідали відмовою та закривали руками обличчя, коли народні депутати намагалися їх сфотографувати.  Як відомо, у апеляційній скарзі Юлії Тимошенко  зазначається, що постанова Печерського суду про зміну міри запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 3, 5, 6 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод; ст. (1), а, b с) п. (3) ст. 2, ст. 7, ст. 9, п.(1), п. (2) ст. 14, п.(1), п. (2) ст.
19, ст. 26 Пакту про громадянські та політичні права, ст.ст. 14, 16-1, 148, 155, 165, 165-1 КПК України та підлягає скасуванню. Зокрема, у скарзі вказується, що є незрозумілим, які саме дії Юлії Тимошенко Печерський суд визнав такими, що свідчать про необхідність зміни запобіжного захисту. "Вся постанова зведена до загальних фраз та витягів із статей КПК України без наведення чітких фактів для застосування найжорсткішого запобіжного заходу взяття під варту, а також яким чином такий запобіжний захід допоможе встановити істину у справі, хоча саме цього вимагає законодавець у ст. 165-1 КПК України, яка регулює порядок складання та винесення постанови про зміну запобіжного заходу", - йдеться в тексті документу.
Крім того, в КПК України відсутня норма, яка дозволяє змінити запобіжний захід із підписки про невиїзд на арешт за ту чи іншу поведінку в залі суду. "КПК України не передбачає застосування взяття під варту за неналежну поведінку у суді, тому така абсурдна мотивація суду застосування даного запобіжного заходу є кричуще несправедливою, незаконною та такою, що застосована суддею внаслідок суддівського сваввіля упродовж усього судового процесу", - зазначається в скарзі. Юлія Тимошенко вважає, що постанова Печерського суду про її арешт є  безпрецедентним випадком в судочинстві щодо застосування запобіжного
заходу взяття під варту на підставі того, що підсудна запізнилася на судове засідання, ставить питання свідкам та емоційно висловлюється. "Дана постанова є прикладом непропорційного та надмірно радикального
застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з явним порушенням вимог справедливої процедури", - йдеться в тексті документу.

Державні кордони, газ, інтеграційні процеси на пострадянському просторі. Такі питання обговорили президенти України і Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв, зустрівшись у Сочі.
Принаймні саме це коло питань окреслив перед початком переговорів російський президент Медведєв.
«Я пропоную сконцентруватися на регіональній співпраці, поговоримо про міжнародні питання, нам треба думати про остаточне вирішення питання державного кордону», – сказав Медведєв. Як він додав, тем для розмови багато, і розмова має бути «відверта, пряма і дружня».
Своєю чергою, президент України висловив оптимізм щодо вирішення проблемних питань.
«Ми завжди прагнули і будемо прагнути до пошуку вирішення будь-яких питань. І ми приречені їх вирішувати», – заявив Янукович. Серед тем обговорення, анонсованих президентами, не згадувався арешт Юлії
Тимошенко. Утім, як стверджують поінформовані джерела, саме в цьому полягала головна причина запросин Януковича на розмову в Бочарів Ручай – сочінську резиденцію Медведєва, де російський президент зараз
проводить робочу відпустку.
Як повідомило напередодні агентство «Інтерфакс-Україна», Москва поінформувала Київ про намір включити це
питання до порядку денного зустрічі двох президентів. За словами джерела, цитованого агентством, «Росія пішла ва-банк у відстоюванні газових контрактів». Ідеться про те, що обвинувачення, висунуте
Тимошенко, рикошетом вдарило по російській стороні, а саме по прем’єрові Путіну, чий підпис також стоїть під «газовими» угодами. Як зазначають експерти, напередодні виборів у Росії для Путіна небажаним
був би висновок українського суду про незаконність угод. Такий вердикт кинув би тінь на російського прем’єра, підірвавши його рейтинги. А відтак Кремль, на думку політологів, у питанні газових угод захищає не
Тимошенко, а себе. Натомість українська сторона – вважають оглядачі – використовує арешт екс-прем’єрки для тиску на росіян з метою перегляду газових контрактів. На необхідності зниження ціни на газ постійно наголошує прем’єр Микола Азаров. А президент Янукович напередодні переговорів у Сочі сказав, що сторони мусять знайти компроміс і переглянути «газові» ціни, не вдаючись до судової процедури.
Однак чи справді зачіпалася тема арешту Тимошенко у сочінських переговорах, невідомо. Про що саме говорили два президенти у Бочаровому Ручаї впродовж 4 годин і про що вони врешті домовились, наразі інформації немає.
Судячи з усього – не домовилися ні про що. Увечері 11 серпня Печерський райсуд оголосив рішення залишити Юлію Тимошенко в СІЗО. Суддя Кіреєв відхилив ось уже п’яте клопотання захисту про звільнення  кс-прем’єрки з-під варти.
Нагадаємо також: напередодні зустрічі в Сочі адміністрація президента Януковича заперечила, що тема арешту Тимошенко зачіпатиметься під час переговорів. А сам президент Янукович вкотре наголосив, що процес Тимошенко не є політичним і що він як президент «не може і не буде втручатися в роботу українських судів».
Оксана Лігостова
http://www.voanews.com/ukrainian/news/ukraine/ua-ru-summit-2011-08-10-127538163.html

Українська міліція посилено тренується діяти під час масових акцій, зокрема – зупиняти вуличні заворушення.

У спецпідрозділах "Беркут" такі навчання проходять щотижня, повідомляє Радіо Свобода.

У МВС пояснюють це підготовкою до чемпіонату Євро-2012, який триватиме лише місяць. Утім з неофіційних джерел відомо, що розганяти масові акції готуються і в інших містах. Правозахисники та представники опозиції кажуть, що таким чином силові відомства готуються протидіяти акціям протесту проти чинної влади. У свою чергу речник МВС Сергій Бурлаков заявиви, що підрозділи МВС у всіх регіонах регулярно навчаються діяти під час масових акцій. "Відпрацьовують дії під час безпорядків, які чинять футбольні фанати. Навчання відбуваються відповідно до річного плану. Зокрема, "Беркут" щотижня вчиться діяти за оперативними планами "Грім", "Хвиля", "Сирена", - сказав він. "Навчання в тих регіонах, де проходитиме Євро-2012, стали інтенсивнішими. У решті регіонів вони на попередньому рівні", - додав Бурлаков. Тим часом прості співробітники міліції в регіонах визнають, що додаткові навчання таки проходять. Зокрема, про це розповів один із міліціонерів Ужгорода, в якому, як відомо, жодних подій до чемпіонату Європи з футболу не передбачено. Тим часом у Луганській області такі навчання проводяться публічно. Бійці внутрішніх військ навчаються протидіяти юрбі кийками та щитами.

Голова харківської правозахисної групи Євген Захаров сумнівається, що міліція готується саме до Євро-2012.

З ним погоджується і депутат від НУНС Геннадій Москаль. Він пов’язує такі тренування саме з підготовкою до розгону можливих мітингів проти влади. "Не вірте, що це підготовка до чемпіонату з футболу. Квитки купують за великі кошти, за вибірковим принципом, тому організованих груп фанатів та заворушень не буде. Це лише прикриття, бо і суспільство, і влада сьогодні бачать, як зростають протестні настрої. Але немає кому їх очолити. Інакше б уже відбувся і третій Майдан, і четвертий, і п’ятий", – наголосив Москаль.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/08/12/6484538/

Президент Украины (2005-2010 гг) Виктор Ющенко в интервью одному из украинских телеканалов высказал свое мнение по поводу внешнеполитического курса Украины в котором отметил, что Украина не может возвращаться спиной к России, сообщает УНН.

"Мы не должны формировать внешнеполитический курс Украины как курс взаимоисключения, т.е. если мы говорим о евроинтеграции и спиной повернулись к нашему интересу на территории России или Востока. Это неправильно ... Мы не можем поворачиваться спиной к России и наша политика должна быть в какой-то степени пророссийская, если мы хотим там реализовать украинский интерес. Хочешь новых рабочих мест, заработной платы, налогов в бюджет, заботься об украинско-российской политике, но имей в виду, что там есть несколько рисков и достаточно роковых", - подчеркнул он.

Ющенко также считает, что в России еще не родилась политическая элита, которая признает Украину как суверенную нацию.

"Я не думаю, что в России родилась политическая элита, которая признает Украину в душе, я имею в виду, неформально как суверенную нацию. Тема сна о ключевом внешнеполитическом приоритете, о зоне исторического влияния России или даже мечты о том, что Украина когда-то станет частью России или зоной ее глобального влияния - это то, что не покидает, я бы сказал, российскую политику и это то, что было угрозой нашего существования ... С другой стороны это не говорит о том, что мы не должны выбирать своего интереса в этой стороне", - добавил Ющенко.

4 августа судья Киреев постановил обратиться в Генпрокуратуру относительно установления местожительства Виктора Ющенко для вызова его на допрос как свидетеля.Также Киреев сообщил, что согласно данным Генпрокуратуры Виктор Ющенко "не пересекал государственной границы".

Ранее пресс-секретарь Ющенко заявила, что он даст показания в деле Юлии Тимошенко по возвращении из отпуска, после 15 августа. По её словам, Ющенко находится в плановом отпуске за пределами Украины и вернется после 15 августа.

Напомним, что министерство иностранных дел Россиив, связи с решением Печерского районного суда Киева арестовать Тимошенко, призвало Украину обеспечить беспристрастный суд над бывшим премьером Юлией Тимошенко, подтвердив, что соглашения по газу в 2009 году были подписаны на основе необходимых указаний президентов России и Украины.

"Исходим из того, что судебное разбирательство в отношении Тимошенко должно быть справедливым и беспристрастным, отвечать всем требованиям украинского законодательства при обеспечении возможностей защиты и соблюдении элементарных гуманитарных норм и правил", - говорится в заявлении МИД РФ.

В заявлении московского МИД также отмечается: "Все "газовые" соглашения 2009 года заключались в строгом соответствии с национальным законодательством  двух государств и международным правом, и на их подписание были получены необходимые указания президентов России и Украины".

Наталия Мельник

http://unn.com.ua/ru/news/11-08-2011/440104/

Tymoshenko’s Trial and Ukraine’s Future

Мало сомнений в том, что неловкое зрелище по судебному разбирательству относительно бывшего украинского премьер-министра Юлии Тимошенко и ее недавний арест по обвинениям в невыполнении требований суда в ходе судебного разбирательства – наносит большой урон ее стране. И нет никаких сомнений в том, что ход развития Украины будет иметь большое значение для будущего Европы. 

Оранжевая революция в Украине в 2004 году зажгла надежду на новую волну демократических реформ в странах к востоку от Европейского Союза период так называемых «цветных» революций. Вскоре, однако, те силы, которые боялись потерять власть в этой огромной и важной области, начали решительное  контрнаступление. Тем не менее, Украина продолжает пробираться в европейском направлении, сохраняя важные частичные успехи, достигнутые в 2004 году. В 2010 году возвращение президента Виктора Януковича, по сути, стало результатом свободных и справедливых выборов.

Потребовалось некоторое время, но решимость Януковича продолжать усилия по европейской интеграции,  ачатые его предшественником Виктором Ющенко, стала более очевидной – перед лицом неоднократных призывов (а иногда завуалированных угроз) России присоединиться к ее таможенному союзу с Беларусью и Казахстаном. Более того, напряженность в отношениях с Россией вполне может вырасти в конце года, поскольку внешнеполитическая ориентация Украины имеет важное значение для Кремля. Демократическая Украина с открытой экономикой и тесными связями с Европейским Союзом не могла также не повлиять на пути развития России.

Переговоры по договору о сотрудничестве между Украиной и ЕС, который включает в себя далеко идущие положения о торговле и регулятивной интеграции, далеко продвинулись, и такой договор даже можно было бы заключить в этом году. Этот договор мог бы стать моделью для аналогичных соглашений с другими странами, входящими в Восточное партнерство ЕС. Грузия и Молдова следующие в очереди, чтобы начать подобные переговоры.

Украина достаточно обоснованно хочет, чтобы этосоглашение сопровождалось признанием ее европейской судьбы, а также четкими шагами в направлении взаимного безвизового режима. Такое признание могло бы быть формальным признанием того факта, что членствов ЕС остается долгосрочным вариантом для Украины.

Все это было поставлено под большую угрозу судебным разбирательством относительно Тимошенко. Конечно, немногие святые благоволят украинской политике. В действительности масштабная коррупция укоренилась в политической системе страны, с различными олигархическими группами, которые часто борются друг с другом. Коррупционные сети, окружающие старую советскую трубопроводную систему, транспортирующую газ из Сибири в Западную Европу, очевидно, препятствуют политическому развитию Украины. Но как святой, так и грешник каждый имеет право на справедливое судебное разбирательство, а не показательный процесс.

Верховенство закона должно распространяться на всех, и очень мало кто верит, что обвинения против  имошенко имели бы хотя бы малейший шанс быть поддержанными в Западном суде. Все это попахивает политически направленной попыткой Януковича и его сторонников избавиться от сильного противника перед следующими выборами. Наряду с другими подобными случаями эти судебные разбирательства вызывают серьезные вопросы о судебной системе Украины и правоохранительных органах. Они дают ясное указание на то, что Украина, несмотря на заверения правительства Януковича, развивается в неправильном направлении.

Переговоры по договору о сотрудничестве с ЕС должны продолжаться это вопрос стратегического значения для Европы но последующие шаги неизбежно будут зависеть от приверженности Украины к ценностям и принципам, лежащим в основе европейской интеграции. Если странные сцены, которые мы наблюдаем в  настоящее время в Киеве, продолжатся, то даже самым близким друзьям Украины в Европе будет очень трудно выдвинуть убедительные доводы для углубления отношений. Судебное разбирательство относительно Тимошенко, и то, как с ней обращаются украинские власти, должно не только быть справедливым, но и должно выглядеть справедливым. Движение Украины в направлении ЕС отражает ее усилия по модернизации и реформированию экономики. В действительности страна могла быть стать мини-Китаем, разместив массивные производственные мощности в непосредственной близости от крупнейшего интегрированного рынка глобальной экономики. Также не менее впечатляющ потенциал Украины как производителя  ельскохозяйственной продукции. Тем не менее, в настоящее время Украина изо всех сил пытается выполнить условия своей программы помощи МВФ. Парламент разбавил предложения о далеко идущей пенсионной реформе до того, что она граничит с бесполезными и неоднократными обещаниями прекратить субсидирование расточительного потребления энергии за счет низких цен на газ, которые не были выполнены. Решительная политика реформ может преодолеть эти препятствия; но если Украина хочет продолжать движение по пути ЕС, она должна понять, что верховенство права является необходимым условием для существенной интеграции. Правительство Януковича должно критически оценить свое поведение. В начале этого года «Freedom House» заключила, что с тех пор как Янукович пришел к власти в 2010 году, Украина «стала менее демократичной и, если нынешние тенденции продолжаться, может пойти по пути самодержавия и клептократии». Но в ее оценке было также отмечено, что «политическое и культурное разнообразие является оплотом против того, чтобы одна сила доминировала в политическом пространстве на всей территории страны». Таким образом, вопрос о будущем Украины остается открытым. Это великая страна, которая заслуживает безопасного и процветающего будущего в качестве члена европейской семьи. Показательный процесс Юлии Тимошенко, к сожалению, рискует превратить ее в отдельно проживающего родственника. http://www.project-syndicate.org/commentary/bildt4/English

ЕСТЬ ТАКАЯ ТОЧКА ЗРЕНИЯ.

Можно долго размышлять над тем, почему именно сейчас Виктор Федорович Янукович дал отмашку суду, который сделал то, что сделал. Версии встречаются разные. Каждая одна другой достовернее. Первая версия гласит, что до решения об аресте Виктора Федоровича довела истерика Николая Яновича Азарова, которого Тимошенко на суде методично изничтожила. Мол, позвонил Дедушка Папе и наябедничал на негодяйку. Вспомните, с каким довольными видом Янович комментировал арест Тимошенко? Мол, нельзя издеваться над честным и неподкупным судом и плевать в морду уважаемому судье Кирееву.

Вторая версия еще более простая – решение об аресте экс-премьера было принятонесколько недель назад. Коварная власть только и дожидалась, чтобы все верноподданные разъехались по солнечным Крымам-Турциям, чтобы сцапать Юлю. Задача при этом простая – за месяц до оглашения приговора приучитьнарод к тому, что Юля сидит. В принципе своя логика в этой гипотезе есть. Ведь последние полгода Банковая именно что приучала всех к своему беспределу. Постепенно входя во вкус. Сначала вызывала на допросы, которые становились все дольше. Потом задерживала. Потом арестовывала Луценко, чтобы проверить, не выйдет ли народ на улицы из-за Юрия Витальевича. И так далее, и так далее. Кроме того, предварительный арест стал своеобразным тест-драйвом реакции общества. Украинского и иностранного. Граждане пока что отреагировали вяло. А резкую реакцию иностранных государств власть надеется погасить за счет сепаратных переговоров. Их расчет зиждется на том, что отпускать из орбиты своего влияния такую геополитически важную страну как Украина ЕС и США не решаться. А следовательно и осуждение Тимошенко простят. Расчет, как нам кажется, не совсем верный. Попробуем кратко сформулировать основные проблемы, которые Виктор Федорович нажил себе арестовав Тимошенко. От более очевидных к менее очевидным.

Мобилизация людей.

   1.Как бы там не было, но все таки выступления в защиту Тимошенко самые массовые за последние месяцы. Пусть на Крещатике собираются несколько тысяч человек. Зато все собираются бесплатно. В отличие от пацанов депутата-камераборца Калашникова

2.Поставил под вопрос нормальные отношения с Западом.

Скорее всего на Банковой понимали, что Запад не может не отреагировать на арест Тимошенко. Нельзя при этом сказать, что исключительно все заявления были жесткими и осуждающими. Официальный Брюссель высказал только обеспокоенность, что на дипломатическом языке означает скорее растерянную, чем решительную позицию. «Обеспокоенность» Брюсселя означает, что реальная и единая дипломатическая позиция ЕС, которая дойдет до украинской власти по неофициальным каналам пока не выработана. Однако судя по отдельным комментариям представителей МИДов стран-членов ЕС (Германии, Швеции) Виктору Федоровичу уже можно попрощаться с Зоной свободной торговли и с безвизовым режимом. Помните, как в начале года Гарант во всеуслышание пообещал безвизовый режим до конца года? Ну что ж, одним невыполненным обещанием больше, одним меньше – какая разница. Даже если централизованная позиция ЕС окажется в итоге беззубой следует отметить, что соглашение о Зоне свободной торговли должны ратифицировать все парламенты стран-членов ЕС. Ввод страны в Шенгенскую зону также проходит по схоже процедуре. Как думаете, как проголосует Шведский парламент? А Норвежский? А Датский? Тут хоть все Межигорье распродай, а все равно на взятки не хватит. Кроме того, понятно еще кое-что. Банковая вряд ли ожидала такой жесткойреакции на арест Тимошенко со стороны США. Правительство США призывающее освободить Тимошенко – это очень опасный звоночек. И посол Америки, просящийся на нары к Тимошенко – то же не good. В воздухе запахло Угандой, так сказать. А если вспомнить какая страна де-факто контролирует МВФ, так вообще дурно становится. Потому что Тимошенко для США, как это не смешно звучит, небольшой, но фактор внутренней политики. Не зря ее так МакКейн выгораживает. Выборы президентские-то скоро, а американские украинцы – это по усредненным данным где-то миллион избирателей. Учитывая, что иногда вопрос о президентстве в США могут решить и 30 тысяч голосов игнорировать целый миллион потенциальных voters не стоит. И если эти граждане того хотят, то можно Виктора Федоровича немного и попинать.

Главный вывод какой? Вполне возможно, что до официальных санкций дело и не дойдет. Но вот повторить судьбу уголовнопреследуемого Кучмы Л.Д. разлива 2003 года Федорович вполне может. Будет кататься с зарубежными визитами в Беларусь и Китай. В принципе, понятно что нашему знатному пенькобежцу, другу всех гонщиков тот Запад до фени. Не зря же 150 миллионов дополнительных гривен вбухивается в ремонт крымской дачи.

Президенту и тут хорошо, в своем имении площадью в 600 тысяч квадратных километров. Но вот окружение-то у Папы другое. Оно-то ведь в августе любит бока свои погреть на Лазурном берегу, на Сардинии. В Монако на рулетке поиграть. А зимой в Давос на лыжи. Только там ведь себя и можно человеком почувствовать, не то что в быдлостане нашем отечественном. Но вот беда. Если власть частью которой ты состоишь начинает сажать политических конкурентов, то руку тебе могут в итоге и не пожать. Даже в Ницце и даже за твои деньги. Вспомните красочные истории о том, как от братьев Суркисов периода расцвета все мировые бизнесмены в Давосе бегали, чтобы руки им не дай бог не пожать, не скомпрометировать себя. Нет. Наша элита , начиная от Ахметов и заканчивая любым депутатом облсовета слишком много крови и пота потратила на то, чтобы на Западе от нее перестали шарахаться. И что теперь? Дать одному дваждынесудимому президенту все похерить? Ой вряд ли.

     1.Еще больше испортил отношения с Россией. Судя по реакции Москвы на арест Тимошенко, от поведения Януковича Кремль просто ох..ел. Именно ох…ел, другого слова и не подберешь. Понятное дело, конспирологи от журналистики вовсю развивают мысль о том, что дело Тимошенко – это такая хитрая игра наших доморощенных Макиавелли, путем которой они заставят Россию пересмотреть газовые соглашения. Иначе мы их разорвем! Напугали, как говориться, ежа голой задницей. Ведь разорвать газовые соглашения и так можно в любой момент. Самый честный Высший специализированный хозяйственный суд нужное решение вынесет с полпинка, аж от восторга захлебнется. Вопрос в другом – а как заключить новые соглашения? Насильно ведь Россию переподписать их не заставишь. Можно конечно забросить министра обороны и известного алкоголика Ежеля в глубокий кремлевский тыл с ящиком водки и партзаданием споить Путина до состояния белочки. Вот только кто кого перепьет – это вопрос. Все-таки ВВ — боец невидимого фронта, владеющей спецприемами отработанными на немецком шнапсе. Так что договор разорвать можно. И как следствие зимой получить от Кремля подарок под елочку в виде новой газовой войны. Европа очень обрадуется! То есть, арест Тимошенко ничем не помогает в газовых вопросах, а попросту и прямо вредит им.

         2.Сплотил оппозицию. В общем, тоже сценарий 2001-2003 годов разлива. После первого ареста Тимошенко и жестокого подавления акции «Украина без Кучмы» оппозиция вдруг поняла, что договариваться с властью бессмысленно – перечикает по одному. И резко сплотилась, выработала общую стратегию действий. Итогом этого всего стал 2004 год. В принципе, тоже самое начинается и сейчас. Арест Тимошенко поставил точку на всяких срединных оттенках. Теперь если ты зовешься оппозицией – ты во всем поддерживаешь Юлю. А если не поддерживаешь, значит никакая ты не оппозиция, а тварь продажная и дрожащая, пред властью пресмыкающаяся. При этом при всем арест Тимошенко поставил и точку на вопросе о том, кто же является лидером украинской оппозиции. Конечно же тот кто отсидел за «нашу и вашу» свободу, так сказать. И еще одно припротивнейшее последствие ареста – это сакрализация Юлии Владимировны. Как только она попадает в тюрьму, она становится далеким и идеальным мифом. Тогда как нынешние пацаны со своими Мерседесами, вертолетами и кортежами остаются живыми и осязаемыми во всех своих недостатках. И на этом фоне воспоминания о Тимошенко ее временах как о чем-то прекрасном и утерянном будут шириться по стране.

          3. И наконец самое главное. КАК БЫ СИТУАЦИЯ НЕ РАЗВИВАЛАСЬ ДАЛЬШЕ, ЯНУКОВИЧ ТЕРЯЕТ ВЛАСТЬ В 2015 ГОДУ. Это пожалуй самое главное последствие ареста Юлии Владимировны. Ведь по сути альтернатив у Януковича нет. Если Тимошенко под давлением общества и иностранных государств выходит на свободу, она делает Януковича в чистую. После таких-то мытарств. А если не выходит, у Януковича выигрывает Яценюк. По крайней мере  менно об этом говорят социологи, которые просчитав шансы Яныка на победу во втором туре 2015 года говорят, что Сеня сделает Гаранта примерно на 15%. Просто Виктор Федорович не понимает одной простой истины – заключение в тюрьме Тимошенко не заставит народ думать о нем лучше. Потому что реальность, данная этому народу в ощущениях, формирует образ власти и президента совершенно по независящим от критики Юлии Владимировны обстоятельствам. Народ судит президента по повышению цен и тарифов на фоне его самолетов и резиденций, по беспардонному поведению налоговой нагибающей бизнес, по хамскому рэкету силовиков , отбирающих  редприятия и по наглому поведению донецкой элиты, которая сама кажется поверила в то, что пришла «княжить и володеть» нами навечно. В этих условиях арест Тимошенко воспринимается уже не как отвлеченная внутриэлитарная разборка. Нет, в этом контексте арест экс-премьера  идится как один из элементов системной войны против собственного народа, которую сейчас развязал президент-«Пенек» со своей командой. А войну с народом пока что никто не выигрывал. 

Саша Серый, «ОРД»

http://ord-ua.biz/2011/08/11/goodbye-papa-pochemu-rasprava-s-timoshenko-tak-ili-inache-privedet-yanukovicha-k-poteri-vlasti-/?lpage=1

Щойно прес-служба Партії [кількох] регіонів на своєму дуже офіційному сайті вмістила заяву під назвою "В чем обвиняют и за что судят Тимошенко" – цілком хуцпістську базгранину, де робиться спроба повчати занепокоєний специфічністю печерського судочинства Захід на теми, "незалежного правосуддя" та "об'єктивного судочинства". Подивившись на URL-адресу, треба визнати, що присутнє в тій адресі слово "politinform"цілком чесно відповідає стилю і змісту тексту, дискурсу совецьких політінформацій.
Залишаючи осторонь большевицький присмак заголовку, за котрим проглядається профіль сталінського прокурора Вишинського і всенародне засудження ворогів народу членами трудових колективів, дещо варто зацитувати і простежити, як регіонали "довго і велично", як писав сучасний український класик, сідають в калюжу.
"В любой демократической стране препятствия, чинимые правосудию, от кого бы они ни исходили, рассматриваются как тяжкое деяние" – пише невідомий або колективний писець з ПРУ – "хочется спросить тех европейских политиков, которые озаботились арестом Тимошенко: а как в ваших странах суд поступил бы по отношению к обвиняемой, которая угрожает судье и свидетелям, проявляет вызывающее неуважение к суду? Наверняка, суд принял бы адекватные меры".
Так, "наверняка". У якости безкоштовної правової допомоги регіоналам - адекватною мірою у цьому випадку є норма ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, котра передбачає за "прояви неповаги до суду" штраф від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і будь Родіон Кірєєв кваліфікованим і справедливим суддею, до того ж не позбавленим художнього смаку і почуття гумору, він би так з Тимошенко і поводився. А позаяк не так, то адекватности "наверняка" небагато.
Але повернемося до "незалежного правосуддя". Зацитую сповнену праведного гніву регіональну прес-службу ще:
"Тимошенко судят за то, что она в 2009 году подделала документы государственной важности. <...> В момент изготовления фальшивки экс-премьер-министр уже знала, что правительство Украины отказалось поддержать содержание написанных ею директив, потому что условия поставки и транзита газа, определенные в них, крайне невыгодны и дискриминационны для Украины.<...> Тем не менее, по указанию Тимошенко поддельный документ под названием «Директивы» был изготовлен. <...> Используя эту подделку, Тимошенко заставила руководителей «Нефтегаза Украины» подписать соглашение...".

"Отакоє от" (с), як казала колись, щоправда з іншого приводу, теперішня перша леді. Офіційний рупор правлячої партії вже сьогодні, до рішення суду і без рішення суду, все знає, категорично стверджуючи те, що може встановити лише суд. При тому за ст.62 Конституції України "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, <...> доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Будь-яка особа, у т.ч. і Тимошенко, як би до неї не ставитися і як би від неї не смикало Богословську, Герман, Портнова, Калашнікова, а чи й лічно дорогого Віктора Федоровича.

Бо правильно каже ПРУшний писець, намагаючись, слід думати, дотримуватися єдино правильної генеральної лінії укоханої партії і тут же знімаючи з укоханої партії споднє:"никто – ни политики, ни средства массовой информации, ни различные организации, – не имеют права оказывать давление на суд". Ніхто – ні писець, ні партія, ні навіть лічно дорогий.

Відтак Тимошенко має підстави потішити себе позовом до ПРУ і через прогнозовані рішення печерських та інших судів прямувати до Європейського суду з прав людини, а регіонали, своєю чергою, вкотре показово і публічно висікли самих себе, зокрема і перед"европейскими политиками" і перед тими ж США, пожурити які у ПРУ мабуть не вистачило сміливости. 

Не вперше, звісно, висікли і, нема сумнівів, що не в останнє. Але маю ще одне запитання до регіональних невдах-агітпропників, зовсім не риторичне, і якщо воно виявиться для них заважким, можна проконсультуватися у Пшонки, Лавриновича, Портнова чи ще котрогось з професіоналів.

Увага, запитання. Якщо така-сяка Тимошенко "подделала документы" і за це її"обвиняют и судят", то як кваліфікувати систематичну, системну, привселюдну фальсифікацію голосування чечетовокерованими верховнорадянськими кнопкодавами-багатоверстатниками, вкупі з Януковичем-молодшим, а також – увага – постійне підписування лічно Віктором Федоровичем, (за легендою - "гарантом Конституції") нікчемних папірців, не прийнятих відповідно до легітимної процедури, але чомусь званих законами? Агов, мудрагелі! Олександр Северин, к.ю.н. http://maidan.org.ua/static/mai/1312892733.html Для невіруючих посилання на оригінал РигАналів. http://www.partyofregions.org.ua/ru/news/politinform/show/4819

Виступ на мітингу в Торонто Бориса Вжесневського - канадського політика, який тричі був членом парламенту.

Якщо дуже коротко підсумувати почуте, громадяни Канади – як українського походження, так і інші, стривожені антидемократичними процесами в Україні, а особливо необґрунтованим та протизаконним арештом лідера опозиції Юлії Тимошенко. Промовці підкреслювали, що нинішня влада в Україні перейшла межу, за якою вона повинна відчути одностайний спротив як українців, так і міжнародної спільноти. Солідарність з загроженою українською демократією висловили представники всіх основних політичних партій Канади – консерватори, нові демократи і ліберали. Від кожної з цих сил виступили представники – депутати Парламенту Канади. І всі вони були одностайні в осуді дій Януковича і його поплічників. Одним з перших виступив депутат Тед Опіц, який висловив повну підтримку громаді українців Канади, щоб підняти питання стану демократії в Україні на міждержавному рівні. 

Особливо тепло присутні зустріли промову депутата парламенту Пеггі Неш, яка згадала свою участь у якості спостерігача на виборах в Україні та порадила українським людям до кінця відстоювати своїх лідерів і не дати себе обдурити на майбутніх виборах, за якими особливо пильно слідкуватиме як Канада, так і вся міжнародна спільнота. Їй кілька разів спонтанно плескали та з ентузіазмом відповіли на фразу, сказану по-українськи «Слава Україні і Слава Канаді» - «Героям слава». 

Виступ колишнього члена парламенту Бориса Вжесневського викликав бурхливі овації та скандування «Юлю – на волю, Януковича – на нари». До речі, раз-у-раз машини, які проїжджали повз мітингуючи, сигналили на знак підтримки, хоч навряд чи це були водії-українці, скоріше будь-які інші канадійці, свідомі щодо загрози червоного реваншу у Східній Європі. 

На завершення виступав цілком молодий керівник Конгресу Українців Канади провінції Онтаріо Іван Бейкер, який закликав усіх стати одностайно на захист свободи і демократії в Україні, переступивши через особисті симпатії і антипатії, належність до однієї чи іншої політичної сили, тому що сьогодні свободи слова, демократії і справедливості в Україні потребують не окремі особистості такі як Тимошенко чи Луценко – це потрібно для вільного розвитку кожній особі і всім народам на землі. 

Після всіх виступів коротке слово взяв Генконсул України Олександр Данилейко, який попри свій статус, який не дозволяє оцінювати дії власної держави, запевнив присутніх, що всі звернення, думки, побажання української громади вони не лише передадуть владі в Києві, але й старанно опрацюють, проаналізують та використають у роботі. Найголовніше завдання консульства – максимально підтримувати зв’язки з українською громадою, плекати їх і розвивати. Він говорив настільки м’яко і дипломатично, що навіть не почув у відповідь характерного «Ганьба!», яке готове було зірватися і прямо-таки висіло в повітрі. 

В кінці, близько 8 години вечора мітингувальники напрочуд чисто і злагоджено виконали Гімн Канади «О, Канада», а потім і «Ще не вмерла…». Акцію фіксувало кілька журналістських телекамер, багато хто знімав цю подію просто для себе. Що зробив і я, то ж пропоную вашій увазі кілька фотографій. 

З Торонта Микола Сварник, Львів, Україна 

Відозва, поширена Канадським комітетом «Сприяння демократії в Україні» 

Ми, українці Канади, які майже сотню років боролися за волю України і наближали День її незалежності, вимагаємо наступне: 

Повернути Україні демократичні свободи 
Дбати про добробут своїх громадян а не про власне збагачення Провести в Україні справжні реформи а не займатись їхньою імітацією 
Боротьбу з корупцією розпочинати з себе, зокрема віддавши державі Києво-Межигірський історичний комплекс. 
Звільнити з посади міністра-україноненависника Д.Табачника Зупинити вибіркове кримінальне переслідування, звільнивши всіх політичних в’язнів, передовсім Ю.Тимошенко. 
У випадку консервування владою нинішньої ситуації в Україні або її погіршення ми, українці Канади, всіма демократичним засобами сприятимемо усуненню від керівництва державою нинішнього антидержавного , антинародного, антиукраїнського, антидемократичного режиму В.Януковича 

Канадський комітет «Сприяння демократії в Україні» 

Canadian Group for Democracy in Ukraine