Не можу й не маю професійного права мовчати

Теперішня інформаційна топ-новина від президента України щодо можливості "звільнення" Юлії Тимошенко від подальшого перебування в Качанівській колонії заполонила ефір і шпальта майже всіх видань...

В ефірі одного з телевізійних каналів нардеп від ПР, юрист за освітою та ще й колишній народний суддя, переконував учасників дискусії та, відповідно, глядачів у необхідності розв'язувати цю вкрай складну проблему лише в правовий або політико-правовий спосіб, тлумачачи при цьому "президентську новину"…

Цікаво, але чомусь йому, цьому нардепу, не знайшлося опонента із числа юристів. У нас на ТБ і радіо частіше в якості експертів із правових питань і відповідно опонентів нардепам-юристам виступають... політологи й політтехнологи.

Як юрист-науковець і адвокат із майже 40-річним досвідом професійної діяльності, не маю морального й професійного права не відреагувати на це "політико-правове ток-шоу" із проблемою звільнення Тимошенко, яку поважаю лише за нежіночу мужність і харизму, а не як політика чи можновладця.

Не сприймав і не сприймаю в якості правосудного й справедливого, постановленого на основі конституційного принципу "верховенства права" вироку, за яким вона відбуває покарання, так само як і відсутність реального правового обґрунтування в інших кримінальних провадженнях, де вона має процесуальний статус підозрюваної особи. Але це окрема розмова.

Тепер і зараз – про можливість помилування президентом України громадянки Юлії Володимирівни Тимошенко.

Для того щоб мої аргументи, як правника, мали рацію, наводжу текст "Положення про порядок здійснення помилування", затвердженого відповідним указом президента Віктора Януковича №902/2010 "Про Положення про порядок здійснення помилування" від 16 вересня 2010 року.

Думаю, що цей указ, який набув чинності в день підписання, і додаток до нього далеко не всі читали. Зацитую три пункти:

"ПОЛОЖЕННЯ про порядок здійснення помилування

4. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а при розгляді справи в касаційному порядку – після прийняття рішення відповідним судом. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання.

5. Особа, яку раніше було неодноразово (два й більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

6. Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення".

По-перше.

Юридична техніка наших нормативно-правових актів будь-якого рівня часто-густо не витримує професійної критики. Адже ці акти в кінцевому варіанті написані так, як дозволяє рівень професійної підготовки працівників апарата відповідного органа, або ж "як це треба"тому, хто подає на підпис акт, або ж тому, хто безпосередньо підписує такий акт.

По-друге.

Аналіз вище викладеного Положення свідчить, що в четвертому пункті, де визначаються загальні положення щодо підстав для подання клопотання про помилування, строк відбуття покарання на момент подання клопотання – 20 років – враховується лише для особи, яку було засуджено до довічного позбавлення волі.

Усі: інші засуджені особи можуть подавати клопотання в будь-який час після набрання законної сили вироку суду або після рішення касаційної судової інстанції.

У шостому пункті, щодо строків відбуття покарання – половини від призначеного – на момент подання клопотання йдеться лише в контексті умов для ухвалення позитивного рішення президента на принципах гуманізму щодо помилування особи. Тобто в президента й у цьому випадку є право на помилування!

По-третє.

Цікавим є зміст п'ятого пункту, де йдеться про помилування фактично будь-якої особи, що відбуває покарання, крім довічного позбавлення волі, за будь-які злочини, але "…лише у виняткових випадках".

Цікаво те, що перелік таких випадків не визначено. Тобто це оціночна категорія, зміст якої встановлює або Комісія з помилування при президенті – до речі, простою більшістю присутніх на засіданні, – або ж сам глава держави, можливо, при цьому враховуючи думки тих осіб, хто може запросто поспілкуватися з ним у будь-який час і будь-де.

Таким чином, єдиною перешкодою для помилування Тимошенко президентом України є необхідність подання клопотання особисто засудженою. Будь-які інші перешкоди, на моє глибоке професійне переконання, – відсутні!

Однак у випадку з Юрієм Луценком це положення вже було порушено.

Що в цьому випадку мав би зробити президент у якості політика національного масштабу та євроінтегратора за покликанням? До того ж, сповідуючи принципи християнської моралі та гуманізму та враховуючи позицію не тільки країн ЄС, а й особисто Володимира Путіна, який свого часу висловлював нерозуміння того, за що засудили його колишню візаві.

А от що:

Видати указ про внесення змін до затвердженого ним же Положення про порядок здійснення помилування, якими передбачити надання права подавати клопотання не лише засудженій особі, а й будь-кому, а також тих осіб і установ, чия думка враховується при розгляді питання на засіданні Комісії з помилування при президенті.

У такому випадку зміни би стосувалися всіх, без винятку, засуджених осіб, і водночас це не означає, що всіх, хто подав клопотання, було б помилувано президентом.

Пан Янукович обрав інший шлях: переклав звільнення Тимошенко на політичні сили у ВР та на суд.

І це буде називатися компромісом.

Насправді це черговий раунд політичних торгів за "місце під сонцем", де в якості лотів – вибори всіх рівнів, посади, бізнес, бюджет, гарантії невтручання в щось дуже особисте, продовження строків перебування на якихось посадах, політичні дивіденди тощо... При цьому, ці торги ведуться у всіх напрямках внутрішньої й зовнішньої політики держави.

Лише набор "лотів" змінюється в залежності від партнера по переговорах...

Можна тільки уявити, яких "компромісів" будуть досягати нардепи при ухваленні цього специфічного й спеціального закону, скільки часу знадобиться, щоб його ухвалити.

І навіть, якщо цю процедуру пройдуть дуже швидко й закон буде опубліковано – далі вступають у розбори наші "найсправедливіші суди", які, керуючись принципами "законності й доцільності", не ухвалять рішення про дозвіл на лікування Тимошенко за кордоном.

І тоді глава держави знову заявить: ми живемо в правовій державі, і я не маю важелів впливу на "незалежну" гілку державної влади – суд.

Ось вам, читачі, і буде поставлено жирну крапку в цій справі.

У всій справі Юлії Тимошенко мене найбільше турбує й хвилює факт того, що жодне професійне правниче об'єднання України – адвокатське, прокурорське, суддівське, наукове – не висловило своєї об'єктивної експертної думки із цього питання та й із багатьох інших суспільно значущих питань.

Чого їм не вистачає: знань і досвіду? Чи людяності, мужності й політичної незаангажованості?

А може й першого, і другого?!..

Володимир Сущенко, заслужений юрист України, доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", виконавчий директор Центру дослідження проблем верховенства права та його втілення у національну практику України
спеціально для УП

На Донбассе есть сюжеты, перед которыми померкнет Припять ч.3

При вопросе "как пройти на самую красивую улицу города", енакиевцы надолго погружаются в размышления. Каждый второй простодушно отвечает, что красивых улиц в Енакиево нет.

Самое удручающее впечатление производит родной поселок Виктора Федоровича - Пивновка. Расположившийся вокруг закрытого завода, этот район отличается бездорожьем и большим количеством заброшенных домов.

Улица в поселке Пивновка, где прошло детство будущего президента.

В центре города отсутствуют учреждения культурного досуга, нет ни одной точки общепита, кроме переполненного фаст-фуда дешевой сети. Общественный транспорт в городе не обновлялся с советских времен. Трамваи, десятки лет ожидающие списания, «украшает» гнетущая надпись "Всегда с вами".

Работники центрального рынка торгуют прямо с асфальта. Енакиевская автостанция по своему внешнему виду - худшее строение данной специализации на территории Донецкой области.

Руины дома, в котором когда-то жили отец, мачеха, две младшие сводные сестры и сам Виктор. Двор зарос настолько, что с улицы строение уже не видно.
Единственная местная достопримечательность - городской музей, который назван именем Георгия Берегового. Он известен теперь не только как космонавт и дважды Герой СССР, но и как покровитель Виктора Януковича*. Кроме личных вещей Берегового в музее есть и другие экспозиции - в том числе посвященные талантливым спортсменам, одаренным детям и самому Виктору Федоровичу. Осмотр экспозиции стоит всего 6 гривен, но в субботний день, который так же был днем города Енакиево (1 сентября) за 2 часа в музей заглянула только одна семья.
Зал Берегового имеет эксклюзивные предметы, связанные с освоением космоса в 70-х годах прошлого века. Все они подарены Георгием Береговым - в том числе скафандр, спускаемый аппарат космического корабля "Союз", космические инструменты, орбитальное спецпитание. Оригинал знаменитого фото, на котором изображены Виктор Янукович и Георгий Береговой, представлен аж два раза. Подпись указывает, что будущий Президент и космонавт встречались в 80-х гг. По официальной версии, дважды Герой СССР сыграл решающую роль в судьбе Виктора Федоровича - в 1978 добился отмены двух приговоров Януковича (тогда - просто рабочего). Правда, в 2005 году прокурор Донецкой области Алексей Баганец поставил эту версию под сомнение: возбудил уголовное дело по факту подделки должностными лицами Донецкого апелляционного суда двух постановлений оправдательного характера.

Семье Президента посвящен в городском музее Енакиево отдельный стенд. Причем, под фото Виктора Федоровича с сыновьями и покойного мэра города Сергея Рухадзе с Людмилой Янукович нет табличек, которые указывали бы на содержание этих экспонатов.

О том, что Енакиевский металлургический завод является в городе предприятием № 1, говорят трубы, чадящие разноцветным дымом, - их видно отовсюду. Енакиевский металлургический завод - собственность Рината Ахметова, принадлежит к самым богатым предприятиям Донбасса. Его доходы не слишком сказываются на доходах местного населения.

Енакиевцы жалуются на бедность и местную власть, но больше всего ругают свою экологию. ЕМЗ - главный загрязнитель Енакиево. Горожане не верят, что руководство когда-нибудь воплотит обещанные программы по кардинальному улучшению ситуации. Подозревают, что неконтролируемые выбросы укорачивают им жизнь. По слухам, темное время суток и непогоду на заводе используют как возможность для незаметного выброса дополнительной порции ядовитой пыли.

В городе растут показатели онкологических, аллергических и эндокринных заболеваний, болезней верхних дыхательных путей. Особенно тревожит население факт роста детской заболеваемости.

Смертность в Енакиево в нынешнем году более чем вдвое превысила рождаемость. По информации городского отдела статистики, за первое полугодие 2012 года в г. Енакиево родился 641 человек, а умерли 1343 человека. На начало 2012 года численность населения Енакиево составила 132,1 тыс. чел., а по ситуации на июль общее число енакиевцев сократилось на 800 жителей. Уровень смертности по сравнению с 2011 годом увеличился с 20,2 человек на тысячу жителей до 20,5 человек.
censor


На Донбассе есть сюжеты, перед которыми померкнет Припять ч.2

На сколько побеждена разруха, можно увидеть на примере Макеевки – город, расположенный в 10 километрах от Донецка.

"Сегодня волей случая оказался в центре Кировского района города Макеевки. Случилось так, что университетская машина стала как вкопанная напротив проходной завода, а до приезда помощи было около часа. Это был решающий момент, чтобы пойти и посмотреть, как победили разруху в не самом плохом городе Донбасса. Причем, заметьте, до Донецка не больше десятка километров", - цитирует Цензор.НЕТ блоггера dennislapin.

Да, именно такая надпись встретила меня на местном Дворце культуры. Но разве можно остановиться, попав в настоящее гетто.

Сначала, мне показалось, что я попал в затерянный мир. Заметьте, это не Припять, а Макеевка - один из индустриальных центром Донбасса.

Вездесущие адвокаты есть даже здесь.

Кое-где из под асфальта и бурной растительности проглядывают трамвайные рельсы, до которых в свое время не добрался Василий Джарты, который принес этому городу ущерба больше, чем татары Руси.

Выборы не обошли стороной этот райский уголок.

Стиль исполнения муз. коллектива понятен. Ничего другого никто и не ожидал.

Товарищ Киров позеленел, видя покращення вокруг себя.

Дворец культуры поражает. Увы, закрыт, находится в аварийном состоянии. Довели, так сказать, до ручки.

Рядышком здание жилого дома, да еще и с кафе.

Теперь я понимаю, почему вывеска исполкома оформлена как кладбищенская табличка.


Здесь нельзя жить, можно медленно и мучительно умирать.

Вы еще не верите, что партия регионов принесла покращення? Срочно едьте в Кировский район Макеевки и посмотрите на все своими глазами. Пора открыть глаза, а то покращення придет к вам.

censor

На Донбассе есть сюжеты, перед которыми померкнет Припять ч.1

Вот я не пойму, зачем туристы со всего света платят деньги и подвергают свое здоровье опасности воздействия радиации, едут в Чернобыльскую зону на экскурсии.

"Ведь можно приехать в Донбасс и совершенно бесплатно, и не рискуя своим здоровьем, увидеть сюжеты, перед которыми померкнет сегодняшняя Припять, и получить впечатления на всю жизнь!
Есть у нас мертвые железнодорожные линии. По одному такому маршруту я и отправился в теплый осенний день.Это участок от ст. Артемовск-1 до ст. Попасная.
Если от Артемовска-1 до ст. Деконская еще ходит грузовой поезд, один раз в день, то с Деконской до Попасной движение полностью отсутствует"- chivokunya-on.

Станция Артемовск-1. Отсюда, когда- то отправлялись дизель-поезда на Попасную, Крамоторск и Славкурорт.

Зал вокзала последний раз видел пассажиров в 2007 году.

Люстра в стиле "советский минимализм".

На станции находятся очень старые здания.

Покидаю станцию.

Километров через пять находится ст. Ступки.
Когда на рельсах замирает движение, останавливается и исчезает жизнь вокруг них.
Возле станции находится двухэтажный, на вид еще довольно добротный дом.
Как магнитом, меня потянуло в него зайти.

Посидим, погутарим.

Видно, жильцы до последнего цеплялись за свой дом. Когда прогнила и рассыпалась деревянная лестница на второй этаж, они сделали самодельную из подручного материала!

Когда- то давно, хозяева были молоды и красивы.

Прекрасное лето 92.

Цветок еще жив, жильцы уже нет.

Кумиры бессмертны.

Сыграем?!

Бокал и соль.

Хочется быстрее уйти из этого места.

Пересекаю трассу Е-40. Остановочный пункт.

Какие здесь красивые места.

Жить бы да жить!

Ловлю на себе любопытные взгляды.

Прохожу по мосту через речку Бахмутка. Раньше город Артемовск назывался Бахмут.

Еще через пару километров возникает покинутая станция - призрак "Кудрявка".

В длинном здании станции есть частные квартиры. Я решил на них взглянуть.
Нет, ветеран здесь больше не живет, дверной замок выворочен с "мясом"!

Хозяйка.

Мгновенья счастья.

Дорогой маме в день рожденья...

Лучший праздник - новый год.

Почти дойдя до ст. Деконская, поворачиваю на ст. Соль действующей ж.д. ветки, откуда уезжаю домой.

Ис

Від Гримчака з Кармазіним - до Беркуту. Репетиція 2015 року

<span class=' bold ' > С.О. Від Гримчака з Кармазіним - до Беркуту. Репетиція 2015 року</span>

1. Юрій Гримчак йде по 223 округу Юрія Левченка, Кармазін - по округу Романюка, якого переслідують "правоохоронці" Януковича.

 

2. Це - не перший сюрприз від влади. Сюрпризом є те, що саме Гримчак захотів стати знаряддям влади Януковича на довиборах. І -мовчання Юрія Луценка стосовно цього факту, який є соратником Гримчака.

 

3. Кармазін припинив дивувати: його руками усували з депутатських місць провладних депутатів, які не хотіли бути цілком провладними. Ми вже не дивуємося голосуванням Сергія Міщенка разом з провладною більшістю.

 

4. Тетяна Донець у фейсбуці не погодилася з виключенням обох членів фракції "Батьківщина" зі свого складу. (Павелко і Полочанінов).

 

5. Анатолій Гриценко разом з дружиною Юлією Мостовою закликали Юлію Тимошенко покаятися перед Януковичем. Виникає питання про доцільність перебування Гриценка в складі фракції "Батьківщини".  

 

6. Ми ще раніше писали, що з посиленням тиску влади нестійкі опозиціонери будуть відпадати один за одним.

Коло опозиційних діячів буде зменшуватися поступово - але буде наростати опір суспільства диктатурі "знизу".

 

7. В цих умовах за допомогою "випробувального стенду диктатури" виявляються слабкі, нестійкі. Тому цілком справедливо виключили з партії "Батьківщина" 12 чоловік, включаючи колишнього кепрівника запорізької "Батьківщини" Валерія Крайнього. Ми вже давно писали, як корінні запоріжці, про руйнівну роль Валерія Крайнього.

 

8. У своєму листі до з'їзду "Батьківщини" Юлія Тимошенко підтримала узгоджені кандидатури від "Батьківщини" та "Свободи". Навіть УДАР проголосив, що не висуватиме своїх кандидатів і підтрмає тих, кого призначили з'їзди "Свободи" та "Батьківщини".

 

9. Так що тут немає ніякої інтриги: опозиційні кандидати визначені з'їздами, решта кандидатів йтимуть від влади, включаючи технічних кандидатів, включаючи Тетяну Монтян, яка вголос каже таке, що на письмі передавати не можна вихованій людині... 

 

10. Броунівський рух тушок під грошовим дощем - звичайна річ. Якщо не допоможе - задіють "Беркут".

Отже - проти Монтян, Гримчака та Кармазіна "Беркут" застосовувати не будуть. Проти призначених з'їздами опозиційних партій - будуть.

Тобто діапазон дій влади - від Гримчака з Кармазіним - до "Беркуту".

Йде репетиція президентських виборів 2015 року.     



Cтаніслав Овчаренко

PR провокация: золотой ключик к сердцу евродепутата

  • 18.10.13, 23:41

serdtse sivtsa
 
Европарламентарии, представляющие страны с устоявшимися моральными устоями, давно чтут свою репутацию и очень переживают, дабы общественное мнение об их персоне было на высочайшем уровне.


А вот представители Европарламента от постсоветских стран доказывают, что Советский союз живет не только в их мозгах, он у них вместо крови и мочи – до смерти.

Первый звоночек о том, что европарламентарии от постсоветских и бедных стран могут идти на компромисс с совестью, прозвенел, когда депутат Европарламента Зита Гурмай обманным путем втерлась в доверие к Тимошенко. Именно эта клуша первой озвучила, что судьба страны не может зависеть от судьбы одного человека. После - ее очень показательно обрил Эльмар Брок, что должно было послужить поучительным примером для других, кто захочет принять участие в PR провокациях, организовываемых Партией регионов.

Да нет, семнадцатого октября новости дня Украина начала с обсуждения заявления депутата Европарламента Марека Сивца (группа Прогрессивного Альянса социалистов и демократов, Польша), что якобы ЕС требует от Тимошенко отказаться от права принимать участие в выборах, а также заплатить 200 миллионов компенсации. О чем думал сей прохиндей – понять сложно. Ведь учитывая, что именно Польша занимается вопросом Тимошенко, можно догадаться, что у него еще будут неприятности. Тем более что и дураку понятно, что подобное будет  - опровергнуто. Да, сей гений, в отличие от Зиты, не вышел на пресс-конференцию. Он поступил проще: опубликовал нужную информацию в своем блоге, ну, а тролли Партии регионов ее уже растиражировали.

Да вот неувязочка вышла. Учитывая, что сегодня в мире уже прослеживается жесткая цепочка: Янукович - Тимошенко - Евросоюз, и этот вопрос отслеживают очень многие европарламентарии, неудивительно, что Европейский парламент в лице главы Комитета по иностранным делам Европейского парламента Эльмара Брока отреагировал на PR провокацию от бандитской власти в Украине также быстро, как и с подсадной уткой Зитой.

Неизвестно, что будет Мареку за словоблудие, но то, что Брок обвинил его в нарушении конфиденциальности встречи и искажении политических меседжей миссии - это уже серьезно. Ведь вышло, что евродепутат просто переврал то, что есть на самом деле. Вот только вопрос: а зачем ему это нужно? Если Кокс и Квасьневский не обсуждали вопроса относительно того, что Тимошенко должна отказаться от собственных законных прав и позиции и никто не говорил о запрете на участие ее в выборах, значит, господа от ПР нашли золотой ключик к сердцу польского европарламентария? А тот, в свою очередь, опубликовав эту ересь, дал понять, что большинство европарламентариев считают Украину забитой и темной банановой республикой, в которой нет интернета. Ведь Марек как думал: опубликую у себя в блоге, на польском языке, кто там, в Украине, кроме ста человек, об этом узнает? Он ведь даже не догадывался, что PR провокацию – спланировали, а тролли Партии регионов очень быстро все перевели на русский и украинский языки и – растиражировали.

А теперь глава Комитета по иностранным делам Европейского парламента Эльмар Брок сделал официальное заявление, что изложенная «позиция Сивца противоречит решению, принятому в минувший вторник Конференцией президентов». Это значит, что этого кренделя ни на какие переговоры больше никогда не позовут!

Да вот только о своей репутации он – не печется. Зачем ему волноваться о том, что его официально обозвали лжецом?

Чтобы пойти на такой шаг, нужно получить веский аргумент. Как поговаривают об украинских тушках, предающих идеи, с которыми они шли в ВР, аргумент может быть внушительным: до 5 миллионов долларов.

Какой аргумент переубедил польского депутата - сказать сложно. Но то, что это уже второй случай, когда Партия регионов проворачивает PR провокацию против Тимошенко с участием европарламентария страны, что была участником советского лагеря, доказывает:  бандитская власть в Украине не остановится ни перед чем, лишь бы доказать, что подлецы живут не только в Украине и они не обязательно являются членами Партии регионов.

P.S. А уже на следующий после инцидента день в эфире Польского радио европарламентарий заявил: «Я сторонник тезиса, что это не юридический вопрос, это исключительно политическая проблема» - сказал он, имея в виду проблему с Тимошенко. И вот вопрос: когда этот индивид честен? - когда пишет в блоге или когда выступает на радио, ведь «политическая проблема» априори не подразумевает выплаты выкупа…

Лина ТЫХА, «К и з»

Как Рудьковский предлагает лечить Тимошенко (ЗАКОНОПРОЕКТ)

МИ ЩИРО ВДЯЧНІ МЕШКАНЦЯМ ДОНБАСУ? А МОЖЕ НЕ ТІЛЬКИ ЇМ?

Как Рудьковский предлагает лечить Тимошенко (ЗАКОНОПРОЕКТ)

Рудьковский предложил законопроект о лечении Тимошенко за рубежом
Помощник председателя СПУ Николая Рудьковского Андрей Гусак передал Forbes текст закона о внесении изменений в Уголовно-исполнительный и Уголовный процессуальный кодексы Украины, который нардеп сегодня зарегистрировал в парламенте.

Текст документа пока что официально не обнародован.

Гусак сообщил, что данный законопроект не имеет ничего общего с документом, регистрацию которого в парламенте прогнозировал нардеп от ПР Владимир Олийнык.

В свою очередь, один из чиновников Администрации президента на условиях анонимности сообщил, что текст документ подготовили сотрудники АП во главе с советником президента Андреем Портновым. Однако Андрей Гусак эту информацию не подтверждает.

В то же время чиновник в АП утверждает, что в ближайшее время в Раде будет зарегистрирован еще один законопроект о выезде заключенных для лечения за границу, который готовит министр юстиции Елена Лукаш.

Согласно документу вывод о необходимости лечить заключенного за границей принимает врачебная комиссия, а решение о выезде на лечение принимает суд. Он также определяет способ транспортировки заключенного на лечение и срок лечения. По решению иностранных врачей срок лечения может быть продлен. После окончания лечения заключенный должен вернуться в Украину и продолжить отбывать наказание. Время лечения будет засчитываться в срок отбывания наказания.

Пространство постсовка как единый организм приближается к краху


В статье «Миссия почти невыполнима», опубликованной на сайте NEWSru.ua, известный в Украине и России политолог и публицист Виталий Портников утверждает, что президент Янукович все еще продолжает бояться Тимошенко больше, чем краха Украины, и отмечает, что постсоветское пространство как единый организм приближается к своему новому краху, обусловленному более чем 20-летним отказом от подлинных экономических реформ и деградацией политической и общественной жизни. Автор пишет:

 «Решение Европейского парламента продлить до середины ноября миссию Кокса-Квасьневского – это отнюдь не свидетельство успеха миссии, как о том говорят сами ее участники. Это свидетельство ее провала. Это признание того, что миссии не удалось достичь взаимопонимания с президентом Украины Виктором Януковичем относительно освобождения Юлии Тимошенко, а странам Европейского Союза – что естественно – не удается достичь консенсуса о подписании соглашения об ассоциации с ЕС без решения вопроса избирательного правосудия.

 Миссию продлили только потому, что если бы министры иностранных дел стран – членов ЕС принимали бы решение относительно подписания сейчас, они бы не предоставили Европейской комиссии соответствующего мандата, и с вопросом украинской евроинтеграции было бы покончено уже в октябре. Именно потому, что в Брюсселе хотят предоставить Киеву последний шанс, работа миссии продлена, а принятие решения о предоставлении или непредоставлении мандата отложено. Если Виктор Янукович за оставшиеся недели не поймет, что никаких шансов на подписание соглашения без освобождения Тимошенко нет и никогда не было, европейская интеграция Украины будет отложена в долгий ящик, а страну ожидает повышенная политическая и экономическая турбулентность. Думаю, власть куда лучше, чем население представляет себе последствия неподписания для себя само и для страны – но Янукович все еще продолжает бояться Тимошенко больше, чем краха Украины.

 Скажу больше: я не питаю иллюзий относительно того, что в случае неподписания соглашения сейчас мы вернемся к нему после президентских выборов 2015 года. Это – детские надежды, не учитывающие естественного хода истории. Постсоветское пространство как единый организм приближается к своему новому краху, обусловленному более чем 20-летним отказом от подлинных экономических реформ и деградацией политической и общественной жизни.

 Признаки этого краха – и экономические, и политические, и социальные – налицо во всех бывших советских республиках. У Украины есть выбор либо вырваться из этой гниющей ямы, присоединившись к иному цивилизационному объединению – либо пережить крах вместе с соседями по бывшему СССР. И вот тогда Запад уже на новом историческом этапе будет иметь дело с тем, что от нас останется в результате последствий этого краха. Только, боюсь, Квасьневский и Кокс нам уже не помогут».

Виталий Портников

Голодомор хочуть внести у шкільну програму одного зі штатів США

У Бостоні (штат Массачусетс, США) 31 жовтня пройдуть слухання щодо можливого внесення теми українського Голодомору 1932-1933 років до навчальної програми з історії вищих шкіл штату.

Комітет Голодомору закликає українців прийти на засідання в Капітолій [законодавчий орган] штату Массачусетс та підтримати прийняття рішення, повідомляє медіа-портал української діаспори Vidia.

"Якщо цей законопроект буде прийнято, Массачусетс стане другим штатом, у якому в американських школах розповідатимуть про Голодомор. З 2005 року такої домовленості досягнуто у Іллінойсі", — пишуть на сайті.

Додамо, американські школярі та студенти є постійними відвідувачами Українського національного музею в Чикаго, де в окремій виставковій залі міститься постійна і найбільша у США документальна виставка про Голодомор в Україні.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

У Кембриджі назвали вулицю на честь Тараса Шевченка

Наступного року Кембридж приєднається до святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, який будуть відзначати по всьому світу.
Тарас Шевченко

У Кембриджі центральну вулицю району Сіджвік Сайт, на якій розташовано низку гуманітарних і мистецьких факультетів університету - права, історії, релігієзнавства, середньовічних і сучасних мов, назвали на честь українського поета Тараса Шевченка (Taras Shevchenko Way, Вулиця Тараса Шевченка). Назву вулиця отримала на честь 200-річчя з дня народження Шевченка.

Як повідомили у прес-службі університету, наступного року Кембридж приєднається до святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, який будуть відзначати по всьому світу.

Вулиця носитиме ім'я українського поета весь рік святкування 200-річчя з дня народження Шевченка. У прес-службі також відзначили, що для Кембриджу це перший досвід такого роду.

Нагадаємо, раніше Кембридж відкрив магістерську програму для студентів з України. Навчання перших студентів з України почалося у жовтні 2011 року.

Університет Кембриджу засновано в 1209 році, він став четвертим університетом у світі. Випускниками Кембриджського університету були такі відомі вчені як Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін, Джон Кейнс. З Кембриджем були пов'язані 87 лауреатів Нобелівських премій.

Українська програма заснована в Університеті Кембриджа у 2008 році за ініціативою департаменту славістики. Департамент, який очолює Емма Віддіс, має на меті сприяння розвитку досліджень української, російської та інших слов'янських культур, літератури і мов від середньовіччя до наших днів.