ПР-партія демотиваторів
- 09.12.11, 19:08
- Твоя Україна
![](http://os1.i.ua/3/1/8336178_4ad0fea6.jpg)
Керувати ними в парламенті буде біло-блакитним вкрай нелегко, оскільки ці депутати початково не залежать від волі партії влади. Тобто, кількість «тушок» скорочено вже на старті. Крім того, є проблеми і зі списком Партії регіонів. Виявилося, що більшість з нинішніх парламентаріїв, які входять в команду біло-блакитних, чути не хоче про мандат і про те, щоб знову представляти Партію регіонів у новому законодавчому органі. Хоч трохи помітні нардепи активно шукають собі місця у виконавчій чи судової владі. І це означає, що найближчим часом після прийняття виборчого закону партії влади доведеться заповнювати його шоферами, спортсменами, секретарками або злодійкуватими бізнесменами середньої руки. Бо більше немає ким ...
І це одна з причин, через яку Партія регіонів не в змозі взяти 50% планку як її колеги з «Єдиної Росії». Не варто і забувати, що РФ спиралася на дійсно потужний і налагоджений бюрократичний механізм, якого в Україні немає за визначенням. На кого спиратиметься партія влади тут? На губернаторів, які змінюються раз на півроку? Тільки недавно полетіли голови голів облдержадміністрацій у Львові та Запоріжжі.
Причому у Львівській області владу презентує колишній керівник «Укрзалізниці» Костюк, який на попередньому робочому місці не надто акуратно вів справи з тендерних закупівель і не є авторитетним керівником, який викликає довіру регіону - тим більше, у них є приклад Г.Кирпи. У Запоріжжі на посаду губернатора прийшов безликий депутат Пеклушенко і теж поки не продемонстрував успіхів у керівництві стратегічною промисловою областю. А чому б не згадати, як швидко «здриснув» з губернаторської посади в Тернопільській області балагур і балакун Ярослав Сухий, тим самим довівши відому істину, що «базікати - не мішки вергати». Швидше за все, після смерті В. Джарти влада втратить і опору в Криму: екс-міністр МВС не зможе керувати півостровом так, як попередник. Досить подивитися, що Могильов зробив з міліцією, щоб переконатися в його організаторських здібностях.
А що в уряді? Здатний він продемонструвати виборцям єдність і консолідованість, як команда Путіна в Росії? Перестановки в Кабміні, продиктовані волею «Сім'ї», незрозумілі, незрозуміла суспільству реформаторська політика, внутрішні розколи - ось що сьогодні являє українська виконавча влада. Тільки вчора з трибуни парламенту прозвучали звинувачення на адресу міністра юстиції О. Лавриновича (не забуваємо, що Мін'юст - одна з ключових ланок у електоральному ланцюзі), який нібито їздить на краденому дорогому авто. І озвучив ці «претензії» не представник опозиції, а «свій» регіонал В. Коновалюк.
Тижнем раніше з вуст власника-депутата сумнозвісної компанії «Лівелла» (яка єдина в країні не платила податки за ввезення нафтопродуктів і збагачувалася за рахунок цього на мільярдні суми) прозвучали скромні натяки-визнання, що «працював» він не сам, а на пару з першим віце-прем'єром. А чого варті соціальні експерименти уряду зі скасуванням пільг, які призвели до масових акцій соціального протесту і смерті людини, яка відстоювала своє право на соціальний захист? І це тільки початок ... Після «пограбування» чорнобильців і афганців уряд вже готовий воювати з самотніми матерями і тими, хто готується народити дитину - відбираючи у них виплати, покладені при народженні. Так що урядових ресурсів для впливу влади на результати виборів немає відпочатку. Та й звідки їм узятися, якщо Кабмін сьогодні - це справжній «тераріум однодумців» всередині і розсадник корупції зовні? «Органи» не встигають заповнювати слідчі ізолятори злодійкуватим чиновниками: найсвіжіший приклад - затримання та арешт керівника Державної служби зайнятості Галицького, в сейфі якого знайшли 7,5 млн. «зелених грошей», золото та дорогоцінні камені. І це лише один, найяскравіший, приклад.Іншими словами, за дев'ять місяців до виборів, у Партії регіонів немає ні полум'яних вождів, ні чіткої системи управління, ні потужного адмінресурсу, ні виразної соціально-економічної стратегії. Хто буде головою Партії регіонів і поведе її на вибори? Азаров? Чечетов? У Росії це робили Путін і Медведєв. В Україні Партія регіонів не змогла поки «уламати» на роль вождя навіть С. Тігіпка: його партія «Сильна Україна» відмовилася вливатися в загін біло-блакитних і поки формальними лідерами «регіоналів» залишаються «застарілі» ідеологічно та морально Єфремов і Азаров. Разючий контраст у порівнянні з тандемом Путін-Медведєв, чи не так? Навряд чи ця «парочка» збере для своєї партії переконливий урожай голосів. Будь-які суперники - будь то Тимошенко в СІЗО, Яценюк на чолі «конструктивної» опозиції чи Симоненка, який веде за собою КПУ - на голову вищі і переконливіші «командирів» біло-блакитного загону. І навряд чи після виборів з ними вдасться домовитися, як це змогли зробити чотири російські партії, які подолали прохідний бар'єр. Але найголовніше - у партії влади сьогодні немає чіткої, озвученої, зрозумілої суспільству ідеології. З якими гаслами піде вона на вибори? До чого закликатиме українців? Наприклад, російська партія влади
агітувала за себе з допомогою ідей стабільності надійності та наступності. У 2007-му «єдинороси» отримали більшість голосів виборців, рекламуючи курс президента Путіна.
А чого хочуть люди? Робочих місць, гідної зарплати і пенсії, соціальних гарантій малозабезпеченим, ефективного банківського кредитування, міліції, яка не вбиває, а захищає, нормального податкового середовища. Відчуваєте різницю? Різниця інтересів і змушує владу зводити перепони (не тільки залізні, а й матеріальні та соціальні) між собою і суспільством. Зрозуміло, «з-за паркану» життя виглядає інакше, ніж з намету голодуючих чорнобильців у Донецьку. Як казав герой одного радянського фільму: «Ти життя бачиш тільки з вікна мого персонального автомобіля» ... Природно, це не може не впливати на рівень сприйняття дійсності по різні боки «стіни». Найпереконливішим прикладом цього є реклама досягнень, які влада вважає необхідними для людей. Наприклад, керівник Кабміну Азаров з ранку до ночі розповідає про те, яка кількість мостів, доріг, станцій метро і стадіонів побудована за останній час, при цьому не розуміючи, що загальні настрої українців далекі від цього. Люди хочуть соціальної справедливості, реальної боротьби з корупцією, покарань злодійкуватим чиновникам (де «посаджена» команда мера Черновецького, наприклад?), гарантій якісного життя, визначення зовнішнього вектора (хто ми, з ким і куди йдемо?), Антикризових програм. А що натомість?
Натомість ПР пропонує боротьбу з пільгами депутатів, як-то: відмова від безплатної парковки і безплатного проїзду в метро і трамваї людей зі значками. Це озвучив на брифінгу в парламенті 6 грудня лідер «регіональної» фракції Єфремов. Крім сміху, ця пропозиція нічого не викликає. Мало того, що лідер фракції ПР просто «поцупив» цю ідею у Компартії Симоненка, яка раніше озвучила пропозицію ліквідувати всі чиновницькі і депутатські пільги, він ще її творчо обіграв, вимагаючи позбавити колег «найдорожчого». Швидше за все, від такого «пропагандистського курсу» партія влади не відхилиться до самих виборів ...golosua.ua