хочу сюди!
 

Елена

40 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 35-60 років

Руденька#

- Руденька... Ось де ти...
Дівчата домовились зустрітися в центрі, щоб попити разом кави. Вони давно не бачилися і їм було про що попліткувати, бо життя кожної як завжди було насичене подіями...
- Руденька? - перепитала Ен... 
- Що? Ти ж руденька, - посміхнулася Міа...
- Так, та ти також...
- Не подобається? 
- Навпаки Міа, навпаки, - на видосі відповіла Ен... 

Ен вже чула таке звернення до себе і це було дуже інтимно... Перед очима поплили спогади... 

- Привіт... 
- Привіт... 
- Як воно? 
- Добре... 
Вік, дивився на Ен досить відвертим поглядом... 
- Що? 
- Ти гарна... 

- Що робишь? - Вік зайшов на кухню... 
- Ти мене злякав... 
- Не бійся не в кушу... 
- Каву будешь? Чайник грію... 
- Зробишь? - Вік знову не відводив погляду 
- Звичайно, - Ен посміхалася, та також не могла відвести погляду від Віка... 

- Привіт усім... 
- Мммм, - Ен повернулася на запах більше ніж на голос, - ти це спеціально робишь? 
- Що? - не зрозумів Вік... 
Ен підійшла майже впритик, та обійшовши його зі спини, прошепотіла йому на вухо:
- Так смачно пахнешь... 
- З'їсти хочешь? - також на вухо відповів він... 
- Може хіба понадкусювати, - так же тихо відповіла Ен... 
- Всім гарного вечора, - добавила вона в голос, та вийшла з кухні... 

- Руденька... 
- Оууу... Ти тут? 
- Чекаю на тебе... 
- Брехло... 
Вік засміявся, та обійняв Ен...
- Пішли вже...

- Знов чекаєшь?
- Я тебе завжди чекаю...
- То шо йдемо вечеряти...
- То тре за пляшкою?
- Та йдем, є в мене пляшка...
- То за чим?
- Ні за чим... Ща розберемося...
Вік спустився на кухню за 20 хвилин, Ен смажила картоплю, на столі стояла пляшка, та пару салатів... 
- Коли ти встигла?
- Я ще вчора готовула, - посміхнулась Ен, - дай чарки...
- То я можу не в триматися, почну залицятися до тебе...
- Так давай випьемо по чарці, а там тоді розберемося хто до кого буде залицятися...
Вони вечеряли, спілкувалися, сміялися...
- Каву?
- Так...
Ен включила чайник, та вийшла з кухні повертаючісь, вона в дверях стикнулася з Віком... 
- Я за солоденьким, - промовив він, та поцілував Ен, - а воно тут...
- Мммм, - тільки но і змогла видохнути Ен...

- Руденька...
- Несподіванка...
- Поїхали додому...
- Я тільки но звідти...
- Ти куди?
- На каву домовилась...
- Ну тре, то тре, - розчаровано відповів Вік, а тоді взяв Ен за затилок та залишив на її губі поцілунок...
Ен аж задихнулася від несподіванки...

За 15 хвилин вона пила каву, та в голові  стояло його "Руденька..." а на губах пекло від того поцілунку...

30.10.2019
2

Останні статті

Коментарі

130.10.19, 21:58