Відчуття#

Люди! Які ж ми буваємо дівні... Страх... Жаль... Біль... Сум...

Ми ховаємся від своїх почуттів, ми відштовхуєм інших з бажанням їх захистити...

Ти це, чи не ти? Так це, чи не так?

В мене безліч питаннь, та всі вони зараз без відповідей... Але одне я знаю напевно - це те, що відчуваю я, а я відчуваю тебе...

Я не знаю чому, та навіщо і як так сталося, що саме тебе - бо я тебе зовсім не знаю... Та ти підтвердив мої здогадки своїми словами вже вкотре...

Дивна річ усе це... Я бачила тебе п'ять разів, знаю лише твоє імя, але вже напевно можу сказати коли ти нервуєш, злишься, радієшь чи сумуєшь...

А зараз ти думаєш про мене... Ні не в тому сенсі, в якому хотілося б мені, але все ж про мене... Тобі не вистачає розмови... Тиша розколює твій мозок на шматки... Сум роз'їдає нутро... Ні, тобі жодного разу не було легко, коли я була поряд, та після зустрічей зі мною - все якось йшло саме собою в напрямку вирішення проблем, бо я звертала увагу на головне, навіть не здогадуючись про те...

Думаєшь про мене, але мовчишь... Проблеми... Сказав - з'явишься сам... Оберігаєшь? Від чого? Від кого? Відштовхуєшь - захищая? Навіть не розуміючи, що можливо я та едина, що мала допомогти...

Ти вирішив що маєшь піти, та мене вже не було - я пішла за два тижні раніше...

Відчуття - навіщо? Що мені з них, коли ти далеко за стінами...

OlesiЯ

Відчуття#

Останні статті

Коментарі