Ежи Дычински и Анжела Рудхарт-Дычински присели на обломки разбитого самолёта. Семейная чета из австралийского города Перта только что пересекла оккупированную пророссийскими экстремистами, чтобы добраться к месту крушения Боинга, упавшего в поле за селом Грабове. Путь в 35 миль (60 километров) к востоку от Донецка, к месту, где был сбит MH17 Malaysia Airlines показался устрашающе пустым родителям одной из 298 погибших в результате аварии 17 июля. В последний раз они говорили с Фатимой незадолго до посадки на рейс в Куала-Лумпур в Амстердаме 17 июля. Рудхарт-Дычински сказала: «Мы пришли сюда, как и обещали нашей дочери». С момента аварии прошло девять дней, но до сих пор нет возможности провести полноценное расследование из-за непрекращающихся боевых действий поблизости. Невзирая опасность, родители 25-летней Фатимы приехали сюда, чтобы почтить память дочери. Ежи обнял Анжелу за плечо: «Фатима всегда была за мир. Она вечно будет за мир». Тела погибших были подняты с обломков, военно-транспортные самолёты вывезли их из Харькова в Нидерланды для идентификации и расследования. Они приземлились во второй половине дня в Эйндховене, где гробы были переданы катафалкам в торжественной обстановке.

Австралийская чета не теряет надежду, что их дочери удалось выжить в авиакатастрофе MH17, они отправляются в Украину, чтобы её разыскать.

Фатима, дочь Ежи и Анжелы Дычински, летела на Malaysia Airlines Flight MH17, который был сбит, по всей видимости, ракетным ударом, чтобы встретиться со своими родителями в городе Перт. «Мы по-прежнему считаем её живой, поэтому сегодня летим в Донецк и найдём её», - заявил Австралийской газете в аэропорту Схипхол в Амстердаме её отец, врач по профессии.

Семья Дычински надеется, что их единственной дочери Фатиме каким-то чудом удалось выжить в катастрофе. Её отец, полагаясь на свой 25-летний опыт в области космических исследований, считает, что девушку могло выбросить из самолёта, но если она была пристёгнута к креслу, это значительно смягчило бы удар о землю.

«У нас билеты на рейс в Донецк и к месту происшествия. Мы считаем, что она жива. Вы видели репортаж CNN о мобильных телефонах? Вот поэтому мы и летим,» - добавил он, видимо, имея в виду сообщения тех, кто пытался дозвониться до своих близких и слышал в ответ незнакомые голоса.

Дычински, которые должны были обеспечить медицинские и ДНК образцы для голландских исследователей, полны решимости выехать к месту крушения в оккупированный повстанцами восток Украины, несмотря на предупреждения о безопасности. «Нет, мы не боимся», сказала Анжела Дычински журналистам Ассошиэйтед Пресс Австралии в Киеве. «Не беспокойтесь за нас. Мы находимся в хороших руках».

Ее муж сказал, что он был полон решимости найти свою дочь, которая была родом из Германии. «Мы направляемся к месту атаки самолёта», сказал он. «Мы будем её искать». «Никто не говорит о выживших, на то, должно быть, имеется причина. Тем не менее, существует ряд доказательств, что есть выжившие».

http://www.news24.com/World/News/Parents-convinced-MH17-daughter-still-alive-20140725

Учасники проросійського мітингу в Маріуполі накинулися на автобус дитячого реабілітаційного центру для безпритульних, чомусь вирішивши, що в ньому знаходяться "бандерівці".

 http://espreso.tv/new/2014/03/17/uchasnyky_prorosiyskoho_mitynhu_rozhromyly_dytyachyy_avtobus_u_mariupoli

"...Отправляя ребенка в школу, мы демонстрируем, что не в состоянии на собственном примере показать, КАК НУЖНО ЖИТЬ. А это значит, мы признаем, что в какой-то момент сделали неправильный выбор, и, что самое неприятное, что у нас не хватает сил что-либо поменять. Это же так страшно: признать себя неудачником перед собственным ребенком. Но задумайтесь еще раз - лучший способ научить ребенка быть счастливым – это стать счастливым самому. Если ребенок видит, что вы пашете как вол, бьетесь как рыба об лед, и мечетесь как тигр в клетке, то, какое бы образование вы ему не дали, он изначально запрограммирован биться, пахать и метаться… Если вы не способны выбраться из засосавшей вас рутины и нелюбимой работы ради себя самого, то может стоит сделать это хотя бы ради ребенка?..." читать полностью =>

У 1673 р. в центрі Копенгагена Софія Амалія, дружина Фредеріка III, побудувала палац. У 1689 р. під час оперного спектаклю в придворному театрі почалася пожежа, яка знищила будівлю.
У середині XVIII ст. в честь 300-річчя правління Ольденбурзькою династії король Фредерік V доручив архітектору Миколі Ейгтведу оформлення центральної площі датської столиці. Чотири земельні ділянки були подаровані багатим сім'ям Мольтке, Левецау, Брокдорф і Левенскьольд, які на 40 років звільнялися від сплати податків за умови, що вони повинні були звести палаци, спроектовані Ейгтведом в стилі рококо.
До складу архітектурного ансамблю площі входять чотири окремі будівлі і флігелі, які разом утворюють
 восьмикутник. У центрі цього простору в 1771 р. була встановлена кінна статуя Фредеріка V, створена

 французьким скульптором Жаком-Франсуа-Жозефом Салі.
У 1794 р. пожежа знищила палац Крістіансборг, що служив королівською резиденцією, і сім'я данського монарха викупила Амалієнборг.

Спогади про ремонт тридцятирічної давності сьогодні викликають іронічну посмішку. Те, що дісталося "по блату" власноруч комбінували з тим, що погано лежало, і в результаті отримували те, що виходило. Сьогодні ми бачимо зовсім іншу картину. Магазини будматеріалів ростуть, як гриби, ремонтні бригади навперебій пропонують свої послуги. Ринок обробних матеріалів, лакофарбової продукції, інструментів та супутніх товарів постійно оновлюється. У побут увійшла приставка євро-: євроремонт, європлитка, євророзетка. Ось тільки житлові умови не завжди відповідають євростандарту. Не
всі проявили моральну готовність зустріти раптовий достаток, деякі в
якійсь мірі втратили почуття реальності, забувши, що у них в
розпорядженні не особняк і навіть не апартаменти, а всього лише маленька
квартира.
Всупереч розхожій приказці, будинки далеко не завжди схожі на своїх господарів. Навіть стандартна квартира в панельному будинку має свою індивідуальність. Досвідчений
дизайнер знайде спосіб підкреслити достоїнства будь-якої квартири в
гармонії з її стилем, враховуючи ступінь освітлення, вид з вікна,
особливості планування.
Єдине правило, яке поширюється, мабуть, на всі квартири з обмеженим простором - акуратність у ремонті. Якщо в просторих приміщеннях нерівності та неточності можуть бути і непомітні на відстані, то в маленьких - все на виду. Вбудована шафа і диван-подіум, який також можна використовувати для зберігання речей, візуально збільшують кімнату. До
вибору та планування вбудованих меблів слід поставитися з особливою
ретельністю, адже в малогабаритній квартирі має значення кожен сантиметр
вільного простору.
Дизайнери також говорять, що за стилем невеликій квартирі більше підходить мінімалізм і затишок, але не шик і блиск. "Усе найкраще відразу" просто не поміститься. Сучасна
опалювальна батарея, система вентиляції та кондиціонування, склопакет,
зручна сантехніка виявляться куди потрібніше і доречніше, ніж елітні
оздоблювальні матеріали або інкрустована плитка. А ось багаторівнева стеля навіть дуже стане в нагоді. Між
підвісною і базовою стелею можна заховати труби і дроти, багаторівневий
ефект допоможе візуально розділити кімнату на різні за призначенням
території.
Здається, ця порада суперечить національному менталітету. Іноді
господарі просто не можуть змиритися з таким станом речей, і, плануючи
ремонт (а то і зовсім не плануючи), не бажають зважати не те, що зі
стилем - з розмірами свого житла. В
результаті, маневруючи по елітного ламінату між рясно вбудованими
меблями, вони щоразу ризикують зачепити кришталеву люстру, що звисає з
ліпної багаторівневої стелі в оточенні точкових світильників.
Чомусь слово "євроремонт" у багатьох асоціюється з переплануванням квартири. Невже в Європі прийнято ламати стіни, міняти місцями унітаз і газову плиту, цілими днями дошкуляти сусідів ревом і гуркотом?
Отже, на зло всім рекордів, ремонт завершено. Сусіди не вітаються, зручніше не стало, просторіше теж. Хоча, куди не глянь - скрізь щось елітне. Своєю показною розкішшю такий ремонт лише підкреслює тісноту і убогість квартири, яку, за ідеєю, призначений прикрашати. Все це наводить на роздуми не про заможність господарів, а про відсутність у них елементарної культури і смаку.

Виявляється,
матеріал для виготовлення одного з найбільш ефектних, довговічних,
безпечних і до того ж недорогих покрівельних покриттів зростає в великих
кількостях і зовсім не вимагає догляду. Це всім добре відомий очерет.


Покрівля з очеретяною соломи володіє унікальними властивостями. Вона
створює ідеальну вентиляцію в приміщенні, пропускає прохолоду влітку і
захищає взимку від холоднечі, від шуму дощу і вітру в негоду. Очеретяні дахи завдяки своїй товщині (35-40 см) і вазі (70 кг на м2) cтійкі навіть до ураганних вітрів. Покриття захищає від холоду та спеки так само добре, як сучасні теплоізолюючі. Камиш не виділяє токсичні речовини.



Камиш, як найбільш довговічний матеріал, отримав широке поширення. Термін служби очеретяної покрівлі - 50 і більше років, що цілком порівнянно з сучасними покрівельними матеріалами. Незважаючи на те, що собівартість очерету невисока, очеретяний дах - аж ніяк не дешеве задоволення. Цінність полягає в технології, заснованої на досвіді багатьох поколінь і мистецтві покрівельника.


Плетіння очерету - ручна робота, яку виконує бригада майстрів. Протягом
50 років правильно укладена очеретяна покрівля не потребує догляду та
ремонту, нарівні з традиційними покрівельними матеріалами. Кількість кваліфікованих фахівців в даній області обмежена. Зазвичай обладнання натуральної даху середнього будинку займає 2-3 тижні. Щоб очеретяна солома прослужила близько 50-60 років, потрібна особлива майстерність укладання.


Очерет - болотяна рослина, і вологість для нього не є небезпечною. Проте, щоб уникнути гниття в процесі експлуатації, потрібно правильно і в певну пору року зібрати і висушити очерет.
Камиш - самий важкий матеріал серед солом. Один квадратний метр покриття товщиною 30 см важить близько 40 кг в сухому вигляді і до 50 кг в мокрому. Укладання очеретяної покрівлі проводиться пучками або снопами, які перетягуються прутами з нержавіючої сталі. Очеретяну покрівлю рекомендується використовувати для дахів простої форми. Ухил, необхідним для своєчасного стоку води, має становити 45-50 °. Чим менше ухил покрівлі, тим вище повинна бути майстерність укладання.


Професійно
укладена солом'яна покрівля з очерету являє собою щільне покриття,
можливість займання якого можна порівняти хіба що із загорянням товстої
книги. Туго стягнута, щільна маса покрівлі не пропускає вогонь всередину себе, а тільки обгорає. Тим
не менш, очеретяні дахи обробляються спеціальними вогнетривкими
складами, і в будь-якому випадку таке покриття обов'язково вимагає
пристрою громовідводу.
Ні
один матеріал не здатний настільки явно підкреслити взаємозв'язок
людського житла з природою, так органічно вписатися в навколишній
ландшафт.

В
останні місяці будівлі бізнес центрів в буквальному сенсі розквітають:
їх непоказні плоскі покрівлі покриваються свіжою рослинністю. Набирає обертів популярність зелених дахів, це пояснюється не тільки їх естетичною привабливістю. Ефект озеленення дахів став об'єктом наукових досліджень, результати яких підтвердили, що новинку неможна недооцінювати.


Заміна
стандартної водонепроникної покрівлі на рослинну поверхню виявилася не
тільки екзогенним, а й економічно вигідним рішенням. «Все більше і більше будівельних компаній освоює цю будівельну практику. Схоже,
все йде до того, що все більше і більше людей починає розглядати зелені
дахи як благотворне і довготривале явище, »- говорить Лей Уіттінгхілл,
студент-випускник Мічиганського Державного Університету.


Лей Уіттінгхілл числиться в університетській команді, що веде дослідницькі роботи в напрямку озеленення дахів. Саме
ця група дослідників рекомендувала керівництву корпорації Форд
встановити зелений дах над заводом в Дерборне, штат Мічиган. Рослинна
покриття площею більше сорока двох квадратних метрів дозволило
автокомпанії значно скоротити витрати на опалення та охолодження
приміщення, також на ремонт покрівлі. На
зеленій даху фабрики оселилися птахи, метелики і всілякі комахи,
рослинний покрив служить природним фільтром виробничих випарів,
захищаючи від забруднень околиці і прилеглу річку Ріг Рівер.