Піп на ярмарку

Шиє собі по ярмарку
Молодчина жвавий,
Підглядає, що в батюшки
Гроші у халяві.
Та і гроші ж то хороші —
Самії дукати.
"Будь що буде, — промовляє,
А треба дістати..."
Сюда-туда повернувся —
Вже й видумав штуку,
Підступає до батюшки —
Цмок його у руку.
"Батюшечко,— став казати,—
Вчиніть мою волю!..
Потрудіться на часочок
До краму зо мною.
Я — пай богу невимовне —
Ризи вибираю,
Та сам бачу, що ні міри,
Ні пуття не знаю..."
Пішов батюшка до краму,
Ризи вибирає;
Вибрав самі щонайкращі,
На себе вбирає.
А той присів коло нього,
Ніби поправляє,
А тут тілько від калитки
Ремінці збирає.
Шарп калитку — та у ноги...
Піп до нього хоче,
А купець його за ризи:
"Пагади, панотче!"
Заким отець повернувся,
З себе ризи скинув —
Молодчина з його грішми
Десь, як вітер,згинув.

Степан Руданський