Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Eurosport.
Гарі О'Коннор ("Локомотив", "Томь")
"По-перше, в Росії вільно говорять про засилля мафії - зайві питання краще не ставити. По-друге, поліція може зупинити вас просто так, без будь-якої причини, і заявити, що у ваших документах на машину щось не так. І вам доводиться давати їм хабар, щоб отримати свої документи назад. За весь час я залишив місцевим поліцейським купу грошей. до того ж, більшість уболівальників - расисти, і з цим ніхто нічого не може зробити!"
Антоніо Жедер ("Сатурн", "Спартак" Москва)
"У росіян купа грошей, і вони думають, що можуть все. У літаку вони голосно розмовляють, п'ють, курять і нікого не поважають. Завжди мріяв звалити з Росії, був готовий переїхати в будь-яку європейську країну, щоб позбавити себе російського оточення" .
Квінсі Овусу-Абей ("Спартак" Москва)
"У Росії мені доводилося мовчати про проблему расизму, але я стикався з ним один або два рази. А ще клімат створював дискомфорт. Взагалі, перехід в "Спартак"- найбожевільніший крок у моїй кар'єрі".
Еммануель Еменіке ("Спартак" Москва)
"Мені подобалося в "Спартаку", але я завжди знав, що повернуся в "Фенербахче". Расизм? На вулицях Москви, наприклад, расизму немає, але на стадіонах, особливо коли "Спартак" грав проти ЦСКА, "Динамо"або "Зеніта", мені доводилося чути расистські вигуки з трибун суперників. Шкода, що в Росії не борються з расизмом, а деякі клуби і зовсім не купують гравців з темним кольором шкіри".
Мусса Маазіу (ЦСКА Москва)
"Моє життя в Москві було пеклом. Їжа, мова, транспорт... Я постійно відчував самотність. Чи стикався я з расизмом? Так, і дуже страждав через це" .
Фернандо Ріксен ("Зеніт")
"Поліцейські по-англійськи нічогісінько сказати не можуть. Я швидко зрозумів: у Росії, якщо зупинять, треба розплатитися, навіть якщо нічого не порушував. Інакше не відстануть. Я телефонував своїм друзям, вони говорили, скільки дати в тій чи іншій ситуації. А ще вразив Нальчик. Я вперше в своїй професійній кар'єрі зіткнувся з природним туалетом - просто викопана яма".
Коштінья ("Динамо" Москва)
"Одного разу в Росії ми їхали в одне з міст. Їдемо, їдемо, і раптом асфальтове покриття закінчується. Приїхали. З футбольною інфраструктурою теж все було гірше нікуди. Якось раз я прийшов в роздягальню і просто не виявив там своїх бутс. І як я повинен був грати?"
Маніше ("Динамо" Москва")
"У Росії було навіть не середньовіччя, а кам'яний вік. Мені не подобалася ця країна, не подобалася погода, я відчував себе нещасним"
Секу Олісе (ЦСКА Москва)
"Коли Ахмед Муса переходив в ЦСКА, я намагався морально підготувати його до того, що в Росії тобі будуть кричати "негр" та улюлюкати, а ще в тебе летітимуть банани. Уявіть, молодий хлопець виходить грати проти "Зеніта", а йому кричать, що він мавпа".
Ейден Макгіді ("Спартак" Москва)
"Багато з чим я раніше ніколи не стикався. Атмосфера була неприємною, як ніби тут постійно хочуть штрафувати футболістів. Суми штрафів до кінця місяця були немислимими. Найгірше місто, де мені доводилося грати - Махачкала. "Анжі" побудував один гарний готель для своєї команди, а гостям доводилося зупинятися в готелі з однозірковими ліжками і сніданком. І вода там була тільки холодна".