Ми курили на вікні 4 поверху. Ноги наші бовталися за вікном, і ми кожен думали про те, яка ж ця жизнь не справєдліва, но нам всьо равно похуй. В нас перебували величні енергії, вони насичували нас миром і любовю, хоча курили ми всього ліш козирний Бонд. У нас був почті шо дзен. Тихо капала вода на кухні, громко їблись біліотєкарі етажом више. У художніків грав БГ. Все це в купі і давало такий устойчівий дзен...

Аж тут яяяяяк йобне!

В одну мить всі вийшли із дзена, і побігли под кровать. Пару секунд спустя всі почали бігать, і ми теж бігали. Хтось казав "отето йобнуло не па дєцкі", ктось кричав "Ми всі умрьом", танцори питали "Так шо на ансамбль не йти?". І при цьому всі бігали, бігали даже обкурені хоровики, коли ми їх питали чо вони бігають ті відповідали "Чш, шоб не спалицця". 

Пока ми всі весело і озабочено бігали довгим общаговским коридором. Хтось приніс благую вєсть - "В пригороді, в селі газопровод йобнув".

Наша фантазія рисувала апокаліпсіс і разні сценарії мучітєльной смерті. Хтось уже даже пробував писать заповіта, "прошу оддать мою тумбочку...". Потому шо людям з развітой фантазієй ніззя давать обривочні свєдєнія. До вечора коли ми вже змирились із неізбєжним в общагу прикотилися перші подробності - йобнуло сильно, птіци горєлі на лєту, в селухі поблизості вікна повилітали, там ад ваще, всіх убило, кроваві мальчіки, пожарніки ушли на больнічний, будуть гасить танками". До утра канєшно ми не спали - пили успокоїтєльне од подпольщіка Клена в гомеопатіческіх дозах, і дуже надіялись, шо завтра отмінять пари. Бо яка б хуйня і катастрофа у світі не случалась, студєнту главне, шоб работала лавка в Клена, і шоб пари отмінили.

Пари не отмінили. Ми йшли всі сосредоточені на занятія, і дивилися в небо, там летіли вертольоти, тушить локальний ад. Ми даже представляли вже як городом ідуть танки, і дехто даже казав шо лічно чув і почті бачив як танки йшли по центру. Хотя якого хєра їм робить крюк через город, ніхто не понімав.

Шоб снять істєрію адміністрація таки скоротила пари. І то даже на скорочених ми обсуждали, шо йобнуло, чого йобнуло, які послєдствія. 

Може б і пройшов цей епізод мимо. Може б і не відклався він в моїй памяті, якби не один важний момент. 

У нас починалася репетиція, репетирували ми яку-то дитячу казочку з дебільним вінігрєтом героїв, де вінні пух влюбляється в осла із бременських музикантів, стандартне творчество студентів на досугє. І тут до нас зайшла викладачка. В неї був такий вид, шо мона було подумать шо брєжнєв воскрес, кого-то репресірував, опять спиздив золотий запас і снова умєр.

- Всьо, тщєтно в етом мірє! - сказала вона, і зробила таку паузу, за яку мона було бухнуть і протрезвіть, МХАТовську кароче паузу. Але ми мовчки дивилися і ждали вишшей мудрості. Коли Станіславський начав апплодірувать з того світу, вона продовжила:

- Кагда случілся взрив, пакалєбалась твєрдь, - тут уже завідував Островський, - зємля тронулась. - драматізм наростав, слабонєрвні плакали, - І в ето врємя обнажилісь урановиє пласти, на которих ми живьом, ані ізлучают радіацию. Ми єйо нє чувствуєм, но она єсть і разєдаєт нам кожу і кості, - Хічкок пішов застрелився нахуй од своєї бездарності, - здєсь фон, віздє фон, всьо фаніт... вот фон і вот фон, - тикала вона пальцями в портрети якихось діячів. - но ми можем еще спастісь. Чєрнобильци гаварілі, что радіация нє прістайот єслі випіть столовую ложку водкі із трємя каплямі йода. І так трижди на дєнь. Ну всьо работайтє дєті! 

І пішла.

Яка нахуй робота, таваріщі, після такого рассказа уже фізично ніззя було казать "Я Вінні пух, слігка пріпух", тємболєє бадьорим і веселим голосом. Ми вирішили йти по лікарство. Але нам невірилось в цілющі властивості водяри, тому ми вирішили піти прямо до Клена по самогон. Сначала купили чекуню, чверточку. Ну це ж всьотакі лікарство, хто ж лікарство літрами бере?!

Взяли ложку і йод і міряли гомеопатичні дози. Особо нєрвітєльні даже рисували йодові сєточки на інтімних містах.

Коли кончилась чвертка каждому попало по дві ложки, але репетиція всьо равно не получалась. Ми рішили не вийобувацця і від гомеопатії перейти до терапії. Хтось приніс сало і варення вішньове, хтось сирої капусти, хтось стакан і пару чашок, а ми знову сходили до Клена. Клен подивився на нас подозрітєльно "Нам на лічєніє", проторохтіли ми. Клена це не убідило, но лікарства він нам видав. 

Сначала ми продовжували капать йод в стакан і не казали тости. Потом уже розмішали прямо в баночці слоїк і почали толкать рєчі. Рекли ми шото пафосне, за здоровя, протів пожаров, за пацифізм... Хтось уже співав Цоя, хтось читав постапокаліптичну лірику Цвітаєвой. Піздєц назрівав.

Все б і закончилось локальним шабашем, обичної групи де нема жодного хлопця. Якби не Галя. З нами була Галя, скромна, стіснітєльна і вразлива дівчинка. Вона чогось рішила шо нада взять ще. Шо нада продолжать ліченіє, шо од терапії пора притсупать до реанімації ваще-та. Тому мовчечки взяла пусту баночку і пішла до Клена. Але вернулась.

- Тавшсшвсня, он ікі-та піздавт вшсшвсш, я гру, дай ічіца, а он гріт "Шо-шо", вшсвшвсш. Дурачок ккйта. Я іму інтлгнто повтрю, "дай ічіца. во днгі" А он гріт "пшла вон мллєтка кончная". Вот как пржить ето оскрблєніє?"

Ми пішли з Гальой вмєстє. Вийшов Клен побачив шо рядом с Гальой хто-то стоїть ровно і не дивиться в потолок і в пол одноврємєнно:

-Шо? - лаконічно уточняв розмір продажі Клен.

- Взд уран, пнміш, вздєєєєє, вапщіі-іііік уран. Он фніт, фон фон фон. - Тикала Галя, в двері Кленових сусідів. - нда піць вдку і жрать іод, ілі нааброт? Таня, скжи. І вот нам нада ічіца. По-ня-л?

Галя страдала, жестікулярувала, виражада мімікой все непроізносіме. Клен канєшно ніхуя не поняв із сказаного Гальою, але баночку налив і даже здачу дав.

Наступного дня з нас виходив уран... мєстє із водкой, мінєралочкой, салом і вішньовим варенням. А над нами стояла замдірєктора по воспєтчасті.

- Хто заставив художніків рисувать на фасаді двєрь в ад?

- Хто запускав самольотіки із конспектів по режисурі?

- Дєвочки, послєдній раз питаю, хто із вас організував маніфест под двором у дірєктора в час ночі???

- Хто написав на зданії горсовєта "Тут уран всім пі..."? Я вас питаю!!!!

Всі мовчали, потому шо був закон "Єслі я цього не помню, то ніхєра подобного і не було. А все шо кажуть злі язики, лож, піздьож і гнусна провокація".

/Татуся Бо/

З понеділком вас, будьте здорові, дорогі друзі. Дід надієцця, шо всі зробили зарядку, пробіглися, приняли контрасний душ і тепер готові під ранкову каву почитать, шо воно у світі коїцця. Переходим до обзора ранкових новостєй международной жизні, тож вмощуйтеся зручненько і слухайте уважненько.

За вихідні ніяких новостєй по ділу Наді Савченко не поступало, но вона жива-здорова і це главне. Адвокати собирають якіто бумажки, консул находицця у Воронєжі, а світом ширицця хвиля підтримки Надєжди та решти українських полонених, які сидять у кацапських зінданах. Вніматєльно стежим і держим за наших співвітчизників кулаки. 

Учитуючи уголовну сущность Х"йла дід удівляєцця, як це до сіх пор наші доблєсні спецслужби не позахватували десятка два кацапні, замеченной у антіукраїнській дєятєльності з целью подальшого торгу і обмена заложніками. Другого способу разговарювать з Х"йлом дід не бачить. 

Руська пропаганден-машін зранку встрепенулася від обурення, шо наше МВС наконєц-то спохватилося і рішило составить список нев’їзних в Україну кацапів. Почему то огранічившись цифрою 500. Чого стільки? Дід не знає і даже ламать голову над цим не хоче. Може в МВД більш, ніж до 500 щитать не уміють? Тоді дід напоминає, шо об’явить подозреваємими у совершенії тяжкого міжнародного преступлєнія, а іменно агресії проти України, нєобходімо как мінімум:

- Совєт Федерації в полном составе – 167 человек.

- Государственну Дуру в полном составе – 450 человек.

- Общественну палату в полном составе – 42 человека.

- “Журналістов”, награждьонних Х"йлом – болєє 300 человек

Це вже около тисячі явних врагов України, совершивших преступлєніє і цим преступлєнієм хвалящихся. Поімьонні списки можна льогко найти в інтернеті, а єслі поритися, то такий список виростає до 3-5 тисяч. Хіба не удівітєльно, шо під час кровопролитної війни, яку розв’язав і веде Х"йло с подєльніками, всі ці гражданє мають повне формальне право прилетіть в Україну та їсти в ресторанах вареники. Вместо того, шоб сидіть в Лук’яновке, ожидая обмена на наших полонених. Дід робить МВС замечаніє та призиває краще учить аріфметіку.

Ідьом дальше. Дід слєгка вже начав було тривожиться куди подівся товаріщ Расмуссен, которий работає в НАТО генеральним секретарем. Нєужелі, думаю, в отпуск подався? Найшов, коли отдихать... Оказуєцця, нє! Работає товаріщ, готовить самміт НАТО, которий пройде через місяць у Великій Британії. Вчора у інтерв’ю Расмуссен указав, шо Х"йло в полтора раза збільшив видатки на армію, в то врем’я як країни НАТО зменшили воєнні бюджети на 20%. Непорядок! – каже Расмуссен. Дід соглашаєцця – дійствітєльно непорядок. Нада і НАТО увелічіть бюджет хотя би на 30%, постоянно Х"йлу об етом говорить, заставляя етого параноїка викидати у топку воєнних приготовлєній все більше і більше дєнєг, полученних від спекуляцій на енергоринках. 

Єслі Х"йло такий псіхопат, етім нада безстиже пользувацця – побольше доказатєльств, шо Х"йлостан уязвім, і шо лічна безопасность Х"йла очень зибка. Нехай тринькає всі дєньгі на воєнку, строїтєльство подзємних бункерів, фінансірованіє дорогостоящих і бессмислєнних воєнних проектов. Алгоритм дєйствій дуже простий – в сєті появляєцця фото із космосу, на якому видно кортеж Х"йла – несколько коментарієв експертов, шо жизнь Х"йла ломаного гроша не стоїть – в Кремлі коротка, но бурна істєрика – Центробанк видає Шойгу нові мільярди дєнєг.

То, шо така тактіка ефективна і в долгосрочной перспектіве загонить Х"йлостан в єстєственне состояніє (з дєфіцітом товаров первой нєобходімості, очередями за маслом, чорним ринком і галопірующей інфляцієй) вже давно доказано експериментальним путьом на прімере СССР. В короткосрочной перспектіве, Х"йло способен попортить людству багато нєрвів. Но він і так їх портить, так шо нема чого його жаліть. Нада його постоянно пугать, шоб Х"йло бздів и всцикався, попутно викидаючи тонни накрадених дєнєг.

Потєрявший связь с реальностью Х"йло продолжає манєврірувать коло кордонів України, ганяючи туда-сюда-обратно свої вже порядком зайопані войска. Світ за тими маньоврами вніматєльно стежить, гублячись в догадках – шо воно хоче? Просто пугає? Безсмислєнно – українці не з пугливих і єслі прийдецця, ми будем воювать по полній програмі. 

А єслі не пугає, то шо? Всірйоз собираєцця перейти кордон? Даже отравлений ботоксом мозг должен понімать, шо ето точка полного невозврата. Єслі зараз світ ще готовий з Х"йлом говорити, хоч і крізь зуби, то в случаї откритого перехода кордону, Х"йлу гарантований скорий звіздєц. Хуже ситуації для начала вторженія не придумати: фактора внєзапності нема, союзников нема, Армія України существує і достаточно боєспособна, мільйони українських мужчин рвонуть у армію (і дєдушка тоже), світ Україну поддержить всячеськи, вплоть до організації воздушного зонтика та нейтралізації авіації Х"йлостана і блокірованія ЧФ в Криму. 

І не нада забувати про общественне мнєніє в самому Х"йлостані – они там люблять “победи”, но войни не хотять. Дані соцопросов на прошлом тижні показали, шо єслі місяць тому протівніків воєнного вторженія було 45%, то січас проти откритого вступлєнія у войну висказується почти дві третини опрошених – 61%. А з початком воєнних дєйствій появляєцця такий фактор отрезвлєнія, як цинкотерапія. Чим більше цинків потягнецця сумними ешелонами назад у х"йлостанські єпеня, тим больше вопросов у кацапів возникне до самого Х"йла. Обично Х"йло вніматєльно читає і учитує всякі соцопроси та рейтінги.

Шо буде далі, побачим. Сітуація невизначена і продолжає балансірувати. Куди кинецця загнана в угол криса – непонятно, но дід вніматєльно стежить за основними індікаторами. Ще є шанс, шо Х"йло вгамуєцця і тихо залізе обратно в свою нору. Но можна з повною уверенностью сказати – стратєгічеськи Х"йло давно програв цю війну. Все інше – вопрос времені та, на жаль, кількості жертв. Залишаємось твердими і бадьорими. І пам’ятаємо – в боротьбі перемагає той, в кого міцніші нерви, твьорже взор і крепче яйця! Панікйори – полєзні врагу ідіоти, тому нещадно пи-дим таких ломом.

І про хароше – Сьогоднішній приз дідусевих сімпатій іде до наших сусідів – у Молдову. З кілька місяців безвізового режиму, країни ЄС спокійно собі і без віз відвідало 135 тисяч молдовських громадян. Дєдушка дуже радий за нашіх сусідів і щиро їх вітає. Не може, кстаті не радувати, шо безвізовим режимом наші друзі молдовани втерли носа зарозумілій кацапні, котра любить тільки анєкдоти про молдаван розказувать, не знаючи, який це насправді добрий, працьовитий і мудрий народ.

А Х"йлостан за ето же врем’я установив безвізовий режим із Гондурасом. Коментарії, думаю, ізлішні.

Помагаєм Армії, держим кулаки за Надю та всіх полонених і читаєм сайт repka.club

Та стежимо, щоб віздє парядок був, накуй! А не те, шо січас.