Діалого зі Смертю
- 08.01.16, 17:40
- - Послухай, Смерть, чи не могла б ти кілька років погуляти і не приходити до тих кого я знаю і люблю?
- - Чому ж ні? Можу, але потім доведеться забрати кількох разом. Оптом, як то кажуть.
- - Так теж не добре. А може ти б не забирала їх взагалі?
- - Ти ж знаєш, що це неможливо.
- - Знаю. Але ти хоч попереджай, ну щоб трохи підготуватись до твоїх візитів.
- - Хіба я тебе не попереджала щоразу?
- - Так. Дійсно. Але…
- - У тих випадках я не попереджала аби в тебе не було спокуси втрутитись і попередити. А навіть якби не намагалась, то потім би мучила себе, що не спробувала. Я ж тебе знаю.
- - І тут ти права. Як з тобою сперечатись?
- - Не сперечайся, прийми як є. Як необхідність, як шлях до іншого життя.
- - Знаю. Розумію. Але прийняти не можу. Поки… Може колись доросту.
- - Доростеш. Обов’язково доростеш.
Коментарі
tamagochi
18.01.16, 17:48
Укропка
28.01.16, 17:50
Alyana
38.01.16, 17:50Відповідь на 1 від tamagochi
что?
Alyana
48.01.16, 17:51Відповідь на 2 від Укропка
чому сумуєм?
ЛУКАВИЙ
58.01.16, 17:58
а діалог то хто вів
tamagochi
68.01.16, 17:59Відповідь на 3 від Alyana
Если я правильно поняла, то так и есть , к сожадению
Alyana
78.01.16, 18:01Відповідь на 5 від ЛУКАВИЙ
я, а що?
Alyana
88.01.16, 18:02Відповідь на 6 від tamagochi
а ты скажи, что поняла тогда я скажу правильно или нет)
с праздниками тебя
ЛУКАВИЙ
98.01.16, 18:03Відповідь на 7 від Alyana
не боязко то було
tamagochi
108.01.16, 18:06Відповідь на 8 від Alyana
Я поняла, что никогда не смогу смириться.. Не доросла ещё наверное.