<![CDATA[Гал@ктика - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/1494178/ //i.i.ua/avatar/8/7/1494178_177137075.jpg <![CDATA[Гал@ктика - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/1494178/ <![CDATA[Влияние осени))]]> http://blog.i.ua/community/610/577836/ http://blog.i.ua/community/610/577836/      ...А потом придет зима. Тоскливая, серо-грязная городская зима, с промозглой сыростью, холодом, озябшими ладошками и окоченевшими ногами, вечно хлюпающим носом и слезящимися глазами... И так тягостно становится!
     Потому  - сегодня - хочу думать только об осени. Теплой, ветряной, дождливой, солнечной - такой разной и неизменно свежей. ...И такой похожей на меня... ))
Комментировать
]]> Wed, 17 Nov 2010 21:15:00 +0200 <![CDATA[Мої химери...]]> http://blog.i.ua/community/610/544807/ http://blog.i.ua/community/610/544807/ ...Між нами лежить прірва. Ні перестрибнути її у нестримності бажань, ні перепливти на коряблях мрії, ні перейти стежками буднів, ні перелетіти на вітрах надії. Лише - кинутися униз, ламаючи руки, ноги, шиї... Крила... Життя... Розбиваючи серця, що розлетяться тисячами крихітних шматочків по світу, застрягнуть уламками у митях майбутнього. Між нами - прірва часу. Нездоланна. Незрушна. Безжальна і бездушна. Глухо стугонить відлунням людського осуду, іронічним сміхом, брутальністю натовпу...
Комментировать
]]> Mon, 27 Sep 2010 22:52:00 +0300 <![CDATA[...моєму виноробу]]> http://blog.i.ua/community/1878/540819/ http://blog.i.ua/community/1878/540819/ тобі.
Алаверди...
Ковток вина
Ковток води
Ковток життя
Ковток любові...
Краплина - поту,
А друга - крові.
Краплина сонця,
Дощу краплина.
...Моя печаль
Твоя провина...
Букет хмільний
Чудового вина
Ковток...
На етикетці -
імена...
Комментировать
]]> Tue, 21 Sep 2010 14:01:00 +0300 <![CDATA[...всесильна!...]]> http://blog.i.ua/community/1878/539946/ http://blog.i.ua/community/1878/539946/ Сильна...
На...половину
Понівечена.
А на іншу -
Розквітла!
Наполовину -
дівчина,
Наполовину -
літня...
Безглузда
і легковажна,
Мудра
і виважена...
Мені так важко,
ой, важко! -
Не стати -
навіженою...
Химери
хитаються
у свідомості,
Стискають
мозок
спогади.
Серце стугонить,
Б'є судомою...
А я - читаю
гороскопи
І прогноз
погоди.
І, здається,
що уже -
всесильна!
Наполовину -
сильна,
слабка -
наполовину...
Й уже -
ні пам'яті,
ні смутку,
ні провини...
Лиш тенькання
годинника
у грудях...
Любов,
І щастя,
Й - гріх! -
...усе забуду...
Комментировать
]]> Mon, 20 Sep 2010 01:24:00 +0300 <![CDATA[...сто...відсоткова арифметика]]> http://blog.i.ua/user/1494178/539943/ http://blog.i.ua/user/1494178/539943/ почуттів,
Сто рецептів -
болю
Сто твоїх
і моїх - світів
І лиш один -
любові...
Сто митей
самотності,
Сто років
мовчання,
Сто табу
і умовностей,
І лише одне -
кохання.
Сто доторків,
сто цілунків,
сто гарячих
у серце комет,
сто мелодій,
сто малюнків...
Сто кроків -
назад,
і лиш один
вперед...
Комментировать
]]> Mon, 20 Sep 2010 01:15:00 +0300 <![CDATA[мої (не)спогади... про тебе]]> http://blog.i.ua/user/1494178/539938/ http://blog.i.ua/user/1494178/539938/ із телефонної книжки...
Стерти тебе -
із пам'яті
і із життя...
Зв'язати
сталевим обручем
груди -
і ночами
плакати нишком,
І визбирувати
зернята
чорного жалю
і каяття.

Розправити
крила увечері -
й тихо
злетіти з вікна,
залопотіти униз...
заячіти,
заскиглити,
затужити...
У груди -
безжально
й відверто так -
б'є весна!
а мені -
без тебе -
просто
не хочеться
жити...
Комментировать
]]> Mon, 20 Sep 2010 01:00:00 +0300 <![CDATA[...чекання на весну]]> http://blog.i.ua/user/1494178/539932/ http://blog.i.ua/user/1494178/539932/ Весна була

холодною й далекою,

Туманом духм'яніла

і дощем.

Дражнила першою

оманливою спекою,

Й снувала в серці

замокрілий щем.

Вогке повітря

дихало застудою,

Тополі дихали

відлунням полину...

І свіжим духом

входило у груди

Чекання на любов - 

і на весну.

Така - очікувана,

І така - невтримна!

І хмарами 

солодкими - хмільна.

Реальна - ось! - 

І десь - така незрима,

Моя,

любов'ю зібгана,

весна!

(написане навесні....)

Комментировать
]]> Sat, 29 May 2010 18:55:00 +0300 <![CDATA[...а завтра...]]> http://blog.i.ua/user/1494178/403667/ http://blog.i.ua/user/1494178/403667/ Мовчиш!
Мої слова -
то біль,
то розпач,
вічна мука.
А завтра -
знову ти
засклиш
душі озера.
І розлука
постане
болем -
злим,
холодним
поміж
словами
у жалю...
І йтимуть
викупом
голодним
три слова -
я тебе люблю...
Комментировать
]]> Sat, 06 Feb 2010 17:39:00 +0200 <![CDATA[холодні сполохи душі]]> http://blog.i.ua/user/1494178/403655/ http://blog.i.ua/user/1494178/403655/ скажи мені -
чому -
я знов пишу тобі -
пробач?
В гіркім
задушливім
диму
Сную очима
сивий плач.
Ятрю думки,
виймаю серце...
Перечитала
сто разів
твоє - написане,
і - стерте,
Все те, що ти
сказать не смів...
Моє - написане
у спразі,
Коли душа,
мов звір, кричить...
Твої...мої...
слова -
не справжні!
...Холодні
сполохи
душі...
Комментировать
]]> Sat, 06 Feb 2010 17:16:00 +0200 <![CDATA[...я не плачу!]]> http://blog.i.ua/user/1494178/403647/ http://blog.i.ua/user/1494178/403647/ що сумна - занадто,
В словах ще болю -
забагато,
В житті ще радості -
замало.
Ішла... спіткнулась...
впала...
Болить!
Та я - не плачу! Ні!
Не думай,
я не плачу!
Хоч серце
нищиться в вогні,
Ти сліз моїх -
не бачиш.
А що тобі кажу -
то все
Снігами
завтра занесе.
І я - сміюсь!
Радію в зливі
Буденних сіростей
щасливих!
Пульсую райдужно!
Й хай здасться
Тобі мій сивий сум -
за щастя...
Комментировать
]]> Sat, 06 Feb 2010 17:02:00 +0200 <![CDATA[*** (Белла Ахмадулина)]]> http://blog.i.ua/user/1494178/398157/ http://blog.i.ua/user/1494178/398157/ ты ловко избежал позора.
Как долго я играла роль,
Не опираясь на партнера!

К проклятой помощи твоей
я не прибегнула ни разу.
Среди кулис, среди теней
ты спасся, незаметный глазу.

Но в этом сраме и бреду
я шла пред публикой жестокой -
все на беду, все на виду,
все в этой роли одинокой.

О, как ты гоготал, партер!
Ты не прощал мне очевидность
бесстыжую моих потерь,
моей улыбки безобидность.

И жадно шли твои стада
напиться из моей печали.
Одна, одна - среди стыда
стою с упавшими плечами.

Но опрометчивой толпе
герой действительный не виден.
Герой, как боязно тебе!
Не бойся, я тебя не выдам.

Вся наша роль - моя лишь роль.
Я проиграла в ней жестоко.
Вся наша боль - моя лишь боль.
Но сколько боли. Сколько. Сколько.

1960-1961
Белла Ахмадулина

*** ну просто не змогла стриматися, щоб не розмістити у блозі!
...рядки так влучно лягли у душу...
Комментировать
]]> Thu, 28 Jan 2010 20:57:00 +0200 <![CDATA[Доволі!]]> http://blog.i.ua/user/1494178/389576/ http://blog.i.ua/user/1494178/389576/ циклею
цикл життя,
Чітко викладу
в ряд
дощечки долі...
Перелічу,
складу...
Мені Бог -
суддя!
Архітектор
життя...
Доволі!
Досить гратися
в пазли,
Складати
накриво
Візерунки
любові
І долі узори.
Я - живу
без судоми,
І без надриву!
І тебе також -
Досить!
Доволі...
Комментировать
]]> Fri, 15 Jan 2010 00:29:00 +0200 <![CDATA[маки червоні]]> http://blog.i.ua/user/1494178/389574/ http://blog.i.ua/user/1494178/389574/ моєї душі
Яскраві, гарячі,
такі небезпечні -
Мов краплини
любові,
Що кров'ю
сочить,
Мов на вістрі
свідомої втечі.
І у комині
наших
утрачених днів
Запалають
вогнем
незабутності.
І у попелі
згаслих
твоїх почуттів,
І в моїй
уявній
розпутності.
Комментировать
]]> Fri, 15 Jan 2010 00:23:00 +0200 <![CDATA[...щоб отак - не любив]]> http://blog.i.ua/user/1494178/389571/ http://blog.i.ua/user/1494178/389571/ Щодня.
Щогодини.
Щомиті.
По краєчку свідомості
Бродять химери розмиті,
Розпорошені обриси,
Розворушені образи...
І сумні, і веселі,
І голодні, і ситі...

Потребую
очей твоїх і руки.
Ти - коханий. Єдиний такий,
Щоб із сміхом,
із болем, із жалем
На моїх карбувався
скрижалях.

Щоб отак - зачепив!
Щоб отак - не любив!
Щоб отак - цілував.
Поривався.
Вертався.
Кохав.
Шаленів.
Розмірковував.
Спав.
Й болем вічним
у серце лягав.
Комментировать
]]> Fri, 15 Jan 2010 00:12:00 +0200 <![CDATA[...дивовижний дарунок]]> http://blog.i.ua/community/1878/382457/ http://blog.i.ua/community/1878/382457/ Немов зачарована,
І до слів дослухаюсь,
У очі дивлюсь...
Я тобою - відмічена
І - затаврована.
Я тебе - так безмежно,
Відверто - люблю!

Сипле сумніви день,
Перекочує роздуми,
І зринають щовечора
Спогади злі...
Я тебе - не люблю -
Захолодженим розумом,
Візерунками глузду
На морозному склі.

Ти - моє каяття.
Ти - моє перехрестя.
Ти - любов, на яку
Я чекала роки...
Моя згуба. Мій біль.
Моя віра. І хрест мій.
Дивовижний дарунок,
Незбагненний такий...
Комментировать
]]> Sat, 02 Jan 2010 18:47:00 +0200 <![CDATA[...зірвалась із обриву]]> http://blog.i.ua/user/1494178/372754/ http://blog.i.ua/user/1494178/372754/ Й мою руду тифозну гриву -
Розхристану і непокірну -
Положено на плаху
Жорстокою юрбою.
Одним-єдиним махом!
За те лиш, що була з тобою.
За те, що я - невдаха
В словах, у вчинках...
Для людей
Я не осяйний Прометей,
А лиш підступний, хитрий злодій,
Співець примарної свободи.

По шиї - точеним мечем!
Знесли... Залишилось іще
Маленьке серце в грудях.
Ще - б'ється...
І - осудять,
Що стугонить іще воно.
Доп'ю отруєне вино,
Молитву тихо прокажу
Й покірно стану на межу...

Постій, хвилино!
Ну чому - покірно?!
Тому, що я невпинно,
Постійно, вірно
Сповідую - любов??
Де - боротьба? Де - запал?!

Доп'ю я краплі залпом
Непрошеного трунку.
І всі з душі малюнки,
Усі пісні, все серце
На плаху покладу.
Дивіться! Я - іду!..

Із гордістю - до краю.
Із мрією сконаю,
З моїм переконанням,
З несповненим бажанням!

Караєте? Карайте!
Я не боюсь вас, знайте!
І навіть там постану,
І піснею я стану,
І словом незабутнім,
Цнотливим і розпутним -
Коханням!...

...Зоря займеться рання,
Червлене схлипне небо...
Є в смерті цій потреба...

А ти - на згадку усміхнись мені.
І пам'ятай хвилини наші й дні...
Комментировать
]]> Wed, 16 Dec 2009 22:40:00 +0200 <![CDATA[...не плачу...]]> http://blog.i.ua/community/1878/372565/ http://blog.i.ua/community/1878/372565/ згоріло -
зітліло...
Димом
в небо пішло.
Схаменулося
серце!
А тіло -
Загубило
роздерте крило.
Те, що зліва.
А справа -
тріпоче іще.
Та з одним -
не злетіти.
І судомить,
сочиться
роздерте плече...
Не смертельно.
Буду ще жити!
Притрусити
попелом
сивим
Свіжу рану
гарячу...
Не ячіти
над цим
розривом...
Я - сміюся!
Не плачу!
...не плачу...
Комментировать
]]> Wed, 16 Dec 2009 18:43:00 +0200 <![CDATA[...Спогади про море... у перший день зими]]> http://blog.i.ua/community/610/363147/ http://blog.i.ua/community/610/363147/ Хочеться із ним говорити. З морем. І здається на якусь мить, що воно мене - розуміє. Чує мої думки, читає відчуття - і глибоко входить у саме нутро душі... Величне! Грізне. Ніжне і ласкаве... Безмежний розлив солоно-гіркуватої води, занурившись у яку, відчуваєш, як тисячі дрібних сріблястих голочок упиваються у тіло, перебігають по ньому, поколюють іскорками життя і сліпучої холодної сили. І  я - щоразу - дивуюся і щасливію від цього!
Комментировать
]]> Tue, 01 Dec 2009 20:57:00 +0200 <![CDATA[...в коконі]]> http://blog.i.ua/user/1494178/363125/ http://blog.i.ua/user/1494178/363125/ звикаєш...
В ній, мов в коконі,
живеш.
Серце болем
вже не краєш.
Й що посієш -
те й пожнеш.
Ні тобі -
дощів розливи,
Ні - гарячий
суховій.
Мають щастя -
лиш сміливі -
У веселці
своїх мрій!
А самотність -
це самотність.
Сам - лягаєш.
Сам - встаєш.
Це уже -
невідворотність.
І не знаєш,
чи й живеш...
Комментировать
]]> Tue, 01 Dec 2009 20:40:00 +0200 <![CDATA[...у снів осінньому вогні]]> http://blog.i.ua/community/1878/363118/ http://blog.i.ua/community/1878/363118/ Солоний мій.
Гіркий...
Мій рідний.
Мій єдиний.
Мій - чужий.
Мій спогад.
Біль.
Мій страх.
Я - лиш в тобі.
В твоїх очах
Шукаю
Відгуки надії...
І сподіватися
Не смію -
На спалах,
На хмільну зорю.
В любові
Спрагло
Я згорю.
У снів
Осінньому вогні.
Гіркий мій сум,
Ти - ще в мені...
Комментировать
]]> Tue, 01 Dec 2009 20:26:00 +0200