Було 18 липня 1982 року, підіймалося прекрасне сонце і природа прокидалася до життя стояла літня пека. Почало бракувати нам місця в теплому животі мами і тягнуло нас на світ, хоч самий я не знаю чом. Анітрохи не по те б стати в черзі по бочок, якого в кожен момент могло не вистачати. Так чи інакше около 7 "нуль нуль" розігралася наша перша бійка про те "хто перший"!

В таких обставинах на світ прийшов Рафаїл. Батьки здавна мали обране для нього ім'я, натомість зовсім не були наготовані на дует. Отже я прийшов на світ до несподіванки, не тільки госпіталізуючого персоналу, але всієї Родзінкі. Бліжніакі, має Пан бліжніакі - так почув тато через віконні грати від медсестри. Згадує до цього дня, яка проблема була з обранням другієбо імені. На долю в колишня поготовку наша сестричка, тоді ще три літня Агатка - має бути Мартин і вже - сказала!! Рафаїл і Мартин близнюки, які не досить, що мають одного дня дні народження, то з того всієї метушні навіть іменини вибувають їм того самого дня, 24 жовтня.


Вдячна офіційному сайту Марчіна та Рафаеля http://www.mroczek.pl/

Рабів до раю не пускають.
 автор отаман Іван Сірко!

З огляду на політичне становища Криму, я тут вирішила так ніби жартома, хоча трохи правди там є, написати про те як зібрати проросійській мітинг у Криму.

По перше потрібно запросити Родиловенко або Голову «Песця» Хмаровського бо без них пенсіонери та студенти розбредуться по окремим купкам, чи вельмишановного пана Шуйніковського, якщо у Вас дійсно скрутно з грошима.

По друге обов’язково потрібно попередити пенсіонерів, про час мітингу, і нагадати про те який поганий президент Ющенко.

Розклеїти по городу об’яви або самотужки пошукати студентів, яким катастрофічно не вистачає грошей. Або пообіцяти їм пиво, як варіант. Та тут є зауваження, панове, краще клеїти об’яви у темних місцях, бо якщо нормальна людина таке знайде і сфотографує, то буде не лише прикро, але й компромат. А краще просто написати в об’яві: потрібна молодь від 18-ти до 25-ти років для часткової зайнятості оплата гідна.

Залучити якусь бахнуту на голову або екзальтовану молодь, хоча як на мене ці поняття тотожні. Молоді нагадати, що Крим завжди: був, є та буде російською землею, нагадати про патріотичні почуття до Расеї матушкі та про те як їх біднесеньких насильнецько українізують. Коли половина екзальтованої молоді піде бо махали вони на політику, а друга половина зацікавлено почне прислухатися та дискутувати, ще раз нагадати їм про патріотичні почуття та повідомити час та місце зборів.

Відповідальним за написання плакатів потрібно призначити когось дійсно безграмотного, щоб всі свідомі нормальні громадяни довго реготали з написів на кшталт: «Бандеровская расса руки прочь от Крыма»; «Рускому языку статус государственного»тощо, тому що прикладів дуже багато не хочу навіть всі перелічити, взяла лише найпоширеніші.

Обов’язково навчити пенсіонерів, якогось гарного гасла чи девіза про СОТО-НАТО.

І найголовніше не забути про російський аквафреш, а саме про прапор, який доручити студентам, вижравшим вже два літри пива, бо що це за мітинг, без наприкінці загубленого прапора.

Запросити регіональне телебачення, але тут є одне зауваження, якщо у Вас дійсно скрутно з грошима і ви запросили пана Шуйніковського, телебачення може не прийти. З огляду на це запросіть краще газети , а особливо когось з кореспондентів «Другої Кримської».

І найважливіше потрібно дати на лапу нашому гарному меру, бо йому ще потрібно мерседес купити білий для коханки, або попередити його що ви- «ну, самі знаєте від кого».

І от зробивше все вишче перелічене, подумайте: а на хєра Ви тут живете, якщо ви дійсно любите Росію; чи якщо ви заробляєте на цьому гроші – а Вас колись можуть за це і вбити, якщо влада зміниться.

Всі прізвища вишче згаданих осіб було змінено, за для їхнього ж спокою, а головне спокою автора!