Чьотка історія яка дістала мене і всіх подряд

Гордою ходою я йду до залу очікувань, переді мною велика скляна стіна, за якою багато- багато облич споглядає на мене, а я шукаю очі, мої милі, любі очі, очі мого коханого супермена, котрий вкрав мій спокій місяць тому. Я дивлюсь направо, він сидить у гарному, чорному діловому костюмі, білій сорочці, він просто шикарний чоловік, найкращий супермен із усіх, яких тільки можна зустріти у всьому світі. На його столі величезний букет дорогих квітів і я розумію, що це моє, це для мене.
Від захоплення я зробила вигляд змученої і втомленої, дуже самотньої кішки. Пауза незавершеної неповноцінно зіграної сцени- принц цілує принцесу в щічку, вона робить йому подарунок- port voyage, який вже не було сил тримати, а він дарує їй букет чарівних квітів. Яка приємна картина зустрічі, котра відбувається вперше… Все колись відбувається вперше в житті, в ці хвилини почуття оправданого щастя охопило моє серце і я шукала слова, підбирала певно кожне слово, це було так важко.
Ми йшли вулицею, я попросила зупинитися, щоб перевести дихання, викурити по сигареті. У супермена тремтіли руки- він сам був певно в шоці. Я так закохалася в ті хвилини, що певно скільки б не згадувала їх- а по щічкам бринітимуть сльози. Ми підійшли до нашої машини, важко було не помітити, що я сиджу в дуже зручному, новенькому Mitsubishi Pagero, стиха звучали мелодії арменського радіо і ось вечірнє небо, чисте гірське повітря, красиві будиночки, архітектурні споруди, борди з рекламними надписами, п’ятизіркові готелі та безліч дорогих ресторанів це ніби кіноплівка голлівудського кіно перед моїми очима. А зліва від мене чарівний принц, до котрого я відчуваю таку сильну прихильність, що слів не вистачить, щоб розповісти, що коїться в серці.