Якщо мою дитину ображають ...
- 26.01.11, 21:02
Маленького Андрійка образив однокласник. Вдарив, почав дражнитися.Хлопчик розповів все батькам і мати вирішила присадити кривдника. Вонаприйшла до школи і присоромила хлопчика. Той в свою чергу розповів своїм батькам, і конфлікт набув розголосу. А можливо був інший варіант розвитку подій?
На перший погляд права мати Андрійка, але й інший хлопчик постраждав, і його батьки захищали свою дитину. Що ж робити, коли дитину ображають вшколі та виникають конфлікти?
Практикуючий психолог Галина Орєхова вважає, що усі проблеми починаються з сім’ї, де росте дитина, та батьківського виховання. Батьки беруть на себе відповідальність за фізичне здоров’я дитини, матеріальне забезпечення, але досить часто психологічне здоров’я залишають без уваги.
- Брак уваги та спілкування із власною дитиною породжує проблеми, коли вона йде до школи. Адже саме школа вчить не лише писати та читати, вона також навчає дружити, спілкуватися. І якщо в дитини адекватна самооцінка, то цих проблем буде менше, - каже Галина Павлівна.
Якщо вже конфлікт стався і потрібно розв’язувати ситуацію, батькам варто дотримуватися субординації. В жодному випадку мати не повинна самостійно розбиратися із дитиною-кривдником. Вона просто “руйнуватиме” іншу дитину. Також недопустимо, щоб вчитель та завуч з виховної роботи гнобили дитину та звинувачували її. Батьки мають бути присутні.
Найкраще, якщо батьки підійдуть до вчителя, шкільного психолога. Спеціаліст може порозмовляти з однією, іншою дитиною і дати адекватну оцінку ситуації. Якщо проблема не вирішиться, тоді варто йти до директора і батьків іншої сторони.
- Добре, коли при таких розмовах дітей немає. Присутність дітей - це вторинна умова, адже вони виходять за стіни навчального закладу, і школа вже не має на них жодного впливу і не несе відповідальності. Тоді за дітей відповідають батьки, і все залежатиме від них, - продовжила психолог.
Постійне та щире спілкування з батьками допоможе дитині пережити проблеми. Знаходьте час на щоденні розмови, не тільки слухайте, але й діліться своїми турботами та емоціями. Тоді дитина відчуватиме, що ви їй довіряєте і довірятиме вам. Ніколи не показуйте що вам вже нудно і що предмет розмови нецікавий, адже це ранить дитину. Не потрібно просто формально запитувати «Як справи?». Будуйте дружні стосунки з власною дитиною.
- Навчіться бути для своєї дитини “контейнером” – вислуховуйте без критики, порад. Вміння бути “контейнером” - це 90 відсотків успіху у такій ситуації. Потрібно вислухати, все обдумати, зважити всі обставини і лише після цього проводити з дитиною виховну бесіду. Але й це потрібно робити спокійно, без сварки. Якщо почнете кричати, дитина з часом замкнеться і перестане ділитися з вами, - сказала Галина Орєхова.
Пам’ятайте, що в кожному віці є свої проблеми і вони дуже значимі для дитини. Те що вам здається дріб’язковим, може мати глобальний характер для вашого чада.
Брак уваги у молодшому шкільному віці, відсутність взаємодії між батьками і дітьми призводять до «вибуху проблем» у 12 років. Тоді дитина починає мстити батькам, через те, що мама і тато вважали непотрібним спілкуватися та переживати труднощі разом зі своєю дитиною. Адже на батьках лежить відповідальність не тільки за їжу, одяг та інші матеріальні цінності, але й за формування духовного світу дитини, розвиток впевненості в собі, адекватної самооцінки. Пам'ятайте, чим більше проводиш часу із власною дитиною, тим краще її пізнаєш.
- Проблеми в соціумі – це мінуси виховання. Батькам потрібно навчитися брати відповідальність на себе, - підкреслила психолог.
Коментарі