Штормові попередження у затишному Кясму з мальовничою морською природою  надходили протягом серпня. Історичне «Капітанське село» бачило немало  витівок Балтійського моря і до цього часу вони оминали фестиваль –  щороку він збільшував населення Кясму від 131 чоловіка до кількох тисяч  шумних меломанів, привозив world music гурти з Естонії, Фінляндії,  Швеції.

Цього ж разу не вистачило години – щойно ГАЙДАМАКИ, особливо очікувані на триденному святі, як хедлайнери, почали третю пісню, коли по небу стрімко поповзла імла. Стало темно, природа на мить затихла, щоб ударити сильними поривами вітру і дощем. Полетіли дрібні речі, їжа з торгових наметів і самі намети. Дерева стали падати прямо на припарковані авто. Приспів «Біла-біла» ненароком пролунав як закляття – саме на ньому ефектно відлетів дах. Стейдж-мени кинулися накривати обладнання. Гурт у ці секунди продовжував грати, та скоро це стало неможливим. Останнім зі сцени пішов фронтмен – він не бачив, що мокрі музиканти вже полишили «пости», рятуючи інструменти та власні життя від замикання, і співав, доки на полі нікого не залишилось. Фінал «ГАЙДАМАКИ проти шквалу» став яскравим видовищем. Потужніших спецефектів важко уявити. «Шкода лише, що так коротко», – жалілися меломани. Особливо шкода, що сильний шторм, який пішов від одного місця до іншого завдав чимало збитку – в одному містечку постраждав дах гімназії, у іншому зруйнувалась часовня. Повалені на дорогу дерева з корінням суттєво перешкоджали руху. Яким у цей час було море, можна собі уявити.

Набравшись екстремальних вражень ГАЙДАМАКИ чекають наступного року, щоб все-таки зіграти повноцінний концерт в Кясму. «Всі країни зустрічають нас позитивно і по-своєму цікаво, залежно від менталітету народу, – розповідає Іван Леньо, ГАЙДАМАКИ. – Естонці – дійсно помірковані люди, і наша енергія, дуже імпульсивна, лягаючи на їх спокій творить якусь неймовірну субстанцію, не подібну ні на що. Тут  хочеться грати.»