Тим часом Храм Матері Божої Неустанної Помочі на вул. Сніжній, 1  втрачає звичний вигляд свого довкілля у зв’язку з реконструкцією  прилеглої вулиці Гонти, де міняють інженерні комунікації та настил дорожнього полотна.  До наших днів цей історичний куточок Львова мало змінювався, хіба що у 1960-роках зникла скульптурна композиція Діви Марії XVIII ст., що височіла над вул. Гонти праворуч від входу до костелу Марії Сніжної, заснованого німецькими колоністами у XIV ст. (перша документальна згадка про цей костел як дерев’яний датована 1352 р., від XVII cт. він  мурований), який був міським парафіяльним аж до часу посвяти нового храму Вознесіння Діви Марії, тобто щонайменше до 1405 р. За усталеним  звичаєм, біля костелу був цвинтар.

     За свідченням колекціонера Ігоря Котлобулатова, до збірки якого належить старовинна поштівка із зображенням цього куточка Львова, за свою багатовікову історію львівський костел Непорочного Зачаття Марії Сніжної, що започаткував марійський культ у місті, неодноразово перебудовувався. Останні перебудови та реставрація відбулися у 1888-1892 рр. за проектом Юліана Захарієвича; у 1893 р. стіни храму прикрасили розписи художника Едварда Лєпшого. Листівка, що її видав Cтефан Вєруш Нємойовскі на початку ХХ ст. переконує: це була єврейська дільниця міста, що підкреслюють стафажні постаті єврейських торговців, які можна зауважити праворуч на першому плані.

     І дуже сподіваюсь, що такі (тобто кращі ) часи настануть хоч колись, і знайдену історію нашого міста прочитають ті кому вона справді не байдужа.

Дорогі журналісти: газетярі, телевізійники,

працівники радіо та Інтернет-видань!

У день вашого професійного свята хотів би побажати не лише відчуття свободи, не лише вільного розвитку усіх українських медіа, а й створення міцної та надійної законодавчої та матеріальної бази для  подальшого розвитку незалежної преси в Україні. Сподіваюся, що ми разом – політики, журналісти і все суспільство будемо зводити надійні  фундаменти захисту журналістської професії, права на вільний доступ до  інформації, гарантії сприяння з боку держави вільному журналістському  слову.

Вітаю усіх причетних і не дуже, зичу вам, шановні журналісти, успіхів, перспективи, здоров'я та благополуччя, гострого пера, успіхів і творчої наснаги.

Ви втомились, у вас кепський настрій, Ви напружені чи роздратовані – Вам  гарантовано допоможуть прилади для здоров’я від німецької компанії  CASADA.

Деталі тут – http://www.casada.ru

      Одним із найбільших рухомих весняних  свят українців є празник  Вознесіння Ісуса Христа.

Свято випадає в четвер, на сороковий день по Великодні. Цього року це 28 травня. Таким чином, Вознесеніє завершує цикл весняних свят в Україні.

В основі його - євангельський переказ про воскресіння Ісус Христа та вознесіння його через 40 днів після смерті на небо. Свідками вознесіння Христа, яке сталося на Єлеонській горі недалеко від Єрусалима, були апостоли та Богородиця, про що докладно розповідається в Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів. З IV ст. свято Вознесіння Господнього стає загальновизнаним. В цей день,  за  пророком Давидом, «Спаситель довершив діло відкуплення і вознісся на небеса». Церква дуже урочисто відзначає цей празник Всеночною, Великою Вечірнею, Службою Божою. У суботу по цьому святі служать панахиди за померлими, так, як Христос, який вознісся на небесний престол, відчинив за собою небесні ворота, і в них можуть увійти душі всіх тих, хто томився у чистилищі. У народі, повідають легенду, що тої глибокої ночі, коли підійти до глибокої криниці, то можна почути ангельський спів, який зустрічає прощені душі у райському саду.

Є також і свої прикмети.

• Якщо на Вознесіння гарний день і бджоли-літають дуже високо, то буде добрий урожай і меду, і хліба.
• Людина, яка народилася в цей день, має змогу добитися успіху в галузі медицини, літератури, музичної культури.