Колись давно коли татари вирішили взяти Львів... [Приєднана картинка] Була битва за міськими мурами, а татари періодично обстрілювали місто. Звичайні люди поховались в Катедрі і молились... [Приєднана картинка] Якщо вірити воїнам що стояли ззовні, всі ядра що попадали встіни храму просто відбивались, «як япко (яблуко) від дошки»... [Приєднана картинка] А коли татарів майже було розгромлено радісні люди вийшли і почали святкувати перемогу останнє ядро влучило у саму верхівку...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Не бажати всього відразу. (бо так люди стають жадібними)Не бажати того, що Тобі не потрібно. (взагалі або на даному етапі життя) Ні в кого нічого не вимагати. (просити можна але не часто і лише потрібне) Не ламати природній хід подій. (бо він веде до щастя) І зрозуміти,що найкраще джерело всіх вчинків це Любов... Любов не критикує, не посягає на свободу вибору інших, не ображається, а якщо десь і образаться, то неодмінно пробачить. Вона не буває байдужою, завжди...

Читати далі...

Усіх ВІТАЮ з приходом Святого Миколая [Приєднана картинка] Ось вам відмінності [Приєднана картинка] А десята - окремо [Приєднана картинка] ХАЙ СВЯТИЙ ОТЕЦЬ МИКОЛАЙ ПРИНЕСЕ ВАМ ЦІЛИЙ МІШОК ГАРНИХ, СМАЧНИХ, А ГОЛОВНЕ – ПОТРІБНИХ ПОДАРУНКІВ

На нашому блозі проктикують таку забаву – "ЗНАЙДІТЬ ВІДМІННОСТІ" Пропоную і я ... Львів з вежі Ратуші на початку ХХ століття: [Приєднана картинка] І з цієї ж точки (приблизно) на початку ХХІ століття [Приєднана картинка] Знайдіть 10 відмінностей на фото

Був минулими вихідними у одному з сіл Львівщини [Приєднана картинка] ...Почуттів забажавши незвіданних, Я поїхав в забуте село, Де в світлицях хаток поруйнованих Снігом білим життя замело. [Приєднана картинка] Зупинивши машину край цвинтаря, Я лишився в мовчанні чекати, Щоб у тиші буремного вечора Щось нове в відчуттях пошукати. [Приєднана картинка] ...Уявіть, що вовчицею чорною Ніч пожерла змертвіле село. Страх стоногою лізе під шкірою, Хоче в серце встромити жало...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Серед осіб, імена яких закарбовано на скрижалях історії нашого міста назавжди, граф Станіслав Скарбек посідає одне з найпочесніших місць: такого щедрого мецената львів’яни ще не бачили.[Приєднана картинка] Станіслав Мартин Скарбек гербу “Абданк” народився 20 листопада 1780 р. в селі Обертин біля Коломиї. Під час пологів померла його мати, а через чотири роки хлопець втратив і батька. Виховувався разом зі старшим братом Ігнатієм у домі тітки графині Жевуської. 1800 р...

Читати далі...

В міських балачках поважних літніх львів’ян, що граютьв шахи на лавах в парках чи деінде, нерідко можна почути надзвичайно цікавіоповіді, які збереглися в їх старечій пам’яті ще з тих давніх часів. Інколивони кумедні, інколи страшні, а інколи просто надзвичайно цікаві. Та найбільшцікавими є ті розповіді, які поєднують у собі кілька легенд, так гарно доповнюючи одна одну. [Приєднана картинка] Одного погожого літнього дня я почув таку оповідку.[Приєднана картинка] Існує стара як...

Читати далі...

Місто Лева зберігає безліч таємниць. Ось ще одна з них. Це стосуєтьсябудинку Івана Франка, в якому він прожив останні роки життя, написав кращі своїтвори, мучився хворобою рук і говорив з духами. [Приєднана картинка] У будинку-музеї Івана Франка під номером 152 по вулиці Франка завжди важка вологість і холод. Навіть у спекотні дні. Іван Франко все життя мріяв про власний будинок. Тому, коли випала можливість і гроші, він придбав ділянку і розпочав будівництво. Земля ця раніше...

Читати далі...

Перша легенда [Приєднана картинка] виникла одразу після смерті Зигмунта Горголевського, архітектора. [Приєднана картинка] Розповідали, що він наклав на себе руки через те, що підземні води Полтви, які протікали під самим театром, підтопили будівлю і вона потріскала. [Приєднана картинка] Насправді при будівництві театру для ріки проклали обвідний канал, а архітектор помер з іншої причини. Інша легенда пов’язана з завісою «Парнас». [Приєднана...

Читати далі...

Появи духів у Львові фіксували історичніхроніки. Особливо щедрим на потойбічні явища був 1648 р., коли місто жило утривозі й чеканні облоги, а війська Хмельницького невмолимо наближалися. Усіцеркви стояли відкриті навстіж денно і нічно, священики почергово правилислужби Господні. Побожні міщани цілі ночі проводили у молитвах, а коли з першими променями сонця втомлені шукали спочинку, то місце поснулих людей займали духи. [Приєднана картинка] Якогось ранку на останній сходинці великого...

Читати далі...