"Обдури ближнього свого, як самого себе" (продовження)

Серйозні фахівці зі суміжної маркетингово-психологічної галузі (є і така) точно передбачили нинішню ситуацію ще на початку цього століття. І не лише передбачили, але і назвали причини грядущих змін. Але тоді, у лихоманці кредитного буму й інших бізнес-перемог, до них, звичайно ж, ніхто не прислухався. Зате нині, коли горезвісний «смажений півень» кризи зробив своє, настав час усвідомити, що перевірені прийоми зі старого набору працюють дедалі гірше. І тут навіть не важливо, «хто винен» – куди важливіше друге з вічних питань: «що робити?». Враховуючи почуття безвиході на тлі жалюгідних спроб світових економістів намацати «дно кризи», з'явився шанс, нарешті, рушити в інший бік від «старої валізи» маркетингових законів, що стали причиною «несподіваного» провалу економіки.

Обіцяні «нові» інструменти.

Скажу відразу: аж ніяк не йдеться про повну відмову від класичного маркетингу. Багато з минулих напрацювань і тепер може нам послужити. Але для того, щоб ця стара «колода» продовжувала грати, у неї слід вкласти принципово нові «карти». Що ж це за козирі – нові та напівзабуті одночасно?

Ось вони – три головні «екзотичні» принципи, які торують шлях до нового:

1. Побудова всієї системи маркетингу зі щирим ВІДЧУТТЯМ КОРИСТІ клієнтам на виході. Тоді весь бізнес стає каналом–провідником благ (не важливо, яких) до покупця або клієнта. У результаті потік цієї енергії «благ» через такий канал не вичерпується, а посилюється, посилюючи й сам канал і даючи йому збільшувати «пропускну спроможність».

2. Орієнтація бізнесу на відчуття щоденного РОЗВИТКУ І ЗАДОВОЛЕННЯ у співробітників компанії, а також у партнерів (про клієнтів ми вже сказали).

3. Нарешті – за наявності чіткої та вивіреної побудови бізнес-завдань і планів фінансового розвитку – одночасна відсутність надмірного зациклення на них. Тобто замість установки «досягти будь-якою ціною» – отримання ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД САМОГО ПРОЦЕСУ щоденної діяльності. Саме тоді заплановані високі результати приходять найкращим, оптимальним шляхом.

Одне важливе доповнення: цю ідеологію повинні неодмінно взяти на озброєння топ-менеджери та власники бізнесу. Оскільки через них іде основне енергетичне посилання до розвитку, то вони і є стержнем усієї цієї стратегії.

Тепер глибоко вдихніть (або видихніть) і прислухайтеся до себе. Що там – усередині? Повний шок і подив? Упевнена невіра в цю «ідеалістичну утопію»? Бажання поглянути на обкладинку – це рекламний журнал чи огляд езотерики? А може, навпаки, відчуття, що ви все це давним-давно чудово знали, але боялися визнати, бо «правда очі коле»? Ймовірно, враховуючи нинішній гарячковий пошук виходу з кризи – і власникам бізнесу, і нам із вами від «безвиході» буде набагато простіше повернутися до забутого відчуття істини. Тим більше, що якраз для цього й потрібна криза!?

Звичайно, і тепер немало серйозних компаній за інерцією ще продовжують отримувати дивіденди від старих маркетингових маніпуляцій. До речі, в таких компаніях співробітники, як правило, «тягнуть лямку» – відчуваючи себе заручниками-«гвинтиками», які мимоволі терплять безконечне закручування «гайок». Але це інерція старої енергії, яка не просто «скоро» чи «колись» вичерпається, – вона зникає прямо зараз – на наших з вами здивованих очах! Загальний Закон збереження енергії не в змозі відмінити навіть найвпливовіший олігарх. Не віриться? А чи не це нині відбувається довкола?

Отже, якщо ви бізнесмен будь-якого рівня, що випадково читає цю статтю (а речей випадкових, взагалі-то, не буває), можете почати застосовувати цей «новий» маркетинговий ресурс, не відкладаючи. Просто щиро спробуйте мислити інакше – тоді конкретні інструменти і рішення прийдуть «по ходу п'єси». Капіталовкладень ця ідеологія не потребує, а результати (звичайно, наче випадково – у вигляді «вдалих збігів») починають приходити через лічені тижні. Втім, описана вище стратегія має і конкретний тактичний розвиток, аж до детальних рекомендацій зі щоденних дій в цьому напрямі. Тактика відповідає на довге, але важливе питання: «Як зробити так, аби описані принципи перетворилися на повсякденну реальність, а не залишилися красивою фікцією, викладеною де-небудь на корпоративному сайті у вигляді формальної місії та цінностей?». До речі, в успішних східно-азіатських компаніях «наївні» японці, китайці та корейці чомусь кожен ранок хором виспівують перед роботою корпоративні гімни,  яких йдеться не про процвітання фірми, а про благополуччя клієнтів! Нісенітниця! А може, зовсім ні? Може, «воно» працює? Ось вам і «відірвана від бізнесу езотерика». Хоча, звичайно, хоровий спів – не панацея. Проте детальна тактика – предмет уже для іншої, куди більш розгорнутої публікації, і, мабуть, на сторінках іншого видання.

Неймовірна правда

Отже, невже ці, ледь не біблейські й абсолютно не прагматичні принципи сьогодні справді можуть допомогти отримувати прибуток?! Невже в нашому «обачливому, холодному світі» стало рентабельним (просто жах!) прагнення до добра, і де – в бізнесі?! Уявіть собі – так! Той, хто вчасно не зрозуміє тенденцію, може залишитися за бортом спільного маркетингового човна. Причому надовго.

Чому спільного? Погляньте, що відбувається, наприклад, із банківською системою. «Раптом» з'ясувалося, що «виживання» банківської системи найтіснішим чином пов'язане зі станом справ у кожному з банків зокрема. Варто одному з них похитнутись, як вкладники втрачають довіру до системи і намагаються забрати вклади з усіх установ, приводячи і їх до фінансового краху!        Ось вам і кінець конкуренції по-старому – віднині всі пов'язані між собою. З іншого боку, банкам тепер доводиться активно піклуватися про стан справ у самих вкладників-клієнтів. Раніше ті були тільки джерелом прибутків – «несіть нам свої грошики і побільше, та беріть кредити під відсотки, ви нам тільки тим і цікаві...». Тепер – зовсім інша «гра». Якщо клієнти не повертають кредити і забирають вклади – смерть будь-якого банку неминуча, а з нею – і поступовий крах усієї економіки. Так, начебто, було завжди, але саме «начебто». Повне розуміння цього нерозривного зв'язку прийшло тільки тепер – із кризою. І знову – чіткий сигнал до об’єднання замість взаємної байдужості, чи, тим більше, – агресії. Банкам потрібні клієнти – про них слід турбуватися, думати, звідки у них візьмуться кошти, і навпаки – банки для клієнтів зовсім не вороги, а цеглинки для підвалин економіки, що потребують підтримки. Недавно один із найбільших українських банків, який ніколи не займався доброчинністю, почав за свої гроші випускати для клієнтів кишенькові картки із заповідями різних релігійних конфесій. Мало того – ці картки не брендові, вони просто знаходяться на спеціальних стендах усередині відділень.

З якого б це дива?

Ми навели декілька прикладів. За бажання Ви відшукаєте й інші. Чи означає сказане, що відтепер насправді нестримно стає рентабельним і прагматично вигідним робити добро, будуючи на цьому просування торговельної марки або лінійки продуктів? Нарешті, як бути з тими брендами, котрі за визначенням не вкладаються в таку ідеологію, – наприклад, із тютюновими чи алкогольними?

На ці зовсім не риторичні питання нам із Вами відповідати самим і, очевидно, вже найближчим часом.