Минає... все! І час, на жаль, не жде...

А день пішов… як в воду канув.
А ніч чомусь така без меж.
І я запитую:"Кохана,
Чи ж ти сумуєш зараз теж?"

Чи також ти чекаєш дива?
А врешті, що таке дива?
Це ж бо іллюзія зрадлива,
Яка в уяві лиш бува?

А може ми оце з тобою
Живем в тім світі лиш напів?
Любов братається з журбою
Уже впродовж століть… віків…