Ель-Ніньйо

Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури (на 5—9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану (у тропічній та екваторіальній частинах) на площі близько 10 мільйонів км. Ель-Ніньйо є фазою природних кліматичних коливань, які називають Південним коливанням (англ. El Nio–Southern Oscillation або ENSO). Хоча ці коливання мають нерегулярний характер, вони є певним чином циклічними. Фаза потепління температури поверхні океану відома як «Ель-Ніньйо», а фаза похолодання — як «Ла-Нінья».

З приходом Ель-Ніньйо вітри вздовж екватора слабшають. Через це тепла вода зміщується до берегів Америки, а холодні глибинні води піднімаються на поверхню менш активно. Такі зміни в океані впливають на погоду у багатьох регіонах світу, спричиняючи зміни у температурі, кількості опадів, сили вітрів і навіть тривалості сезону ураганів.

Сильний Ель-Ніньйо може суттєво посилювати ризик виникнення екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу — від хвиль спеки, посух і масштабних пожеж до інтенсивних опадів, повеней та неврожаїв. Останній надпотужний Ель-Ніньйо, що пройшов у 2015–2016 роках, сприяв рекордному потеплінню Тихого океану та значно вплинув на кліматичні умови по всій планеті: в Індонезії та Австралії аномальна спека й посуха призвели до масштабних лісових пожеж, підвищення температури океану спричинило найбільше в історії глобальне знебарвлення коралів і серйозно пошкодило Великий Бар’єрний риф, а у Південній Америці та на півдні США рекордні зливи викликали руйнівні повені та зсуви.

Ель-Ніньйо не є наслідком зміни клімату — це природне явище, яке існувало задовго до сучасного глобального потепління. Однак сьогодні воно розвивається в умовах атмосфери та океану, вже нагрітих антропогенними викидами парникових газів. Через це його вплив може ставати сильнішим та більш руйнівним. Науковці попереджають, що потужне Ель-Ніньйо в найближчі 12–18 місяців може підняти середню глобальну температуру вище порогу в 1,5 °C порівняно з доіндустріальним рівнем — межі, закріпленої в Паризькій угоді. Це, своєю чергою, може пришвидшити настання потенційно незворотних кліматичних змін.

Прогнози свідчать, що за такого сценарію 2026 рік майже напевно увійде до четвірки найтепліших років за всю історію спостережень, а ймовірність того, що він перевершить рекордно теплий 2024 рік, наразі оцінюється у 19%. До того ж, вчені зі Всесвітньої метеорологічної організації вже оцінюють ймовірність формування Ель-Ніньйо до вересня у 80% і у 90% до листопада цього року.

Якщо сильне Ель-Ніньйо сформується пізніше цього року, це також суттєво підвищить шанси на те, що 2027 рік стане найтеплішим роком за всю історію спостережень. Такий розвиток подій може додатково підвищити середню глобальну температуру приблизно на 0,2 °C у 2026–2027 роках.

Ель-Ніньйо  має значний вплив на тропічні опади та режими тиску, проникаючи в середні широти та впливаючи на глобальну погодну систему. Тому сильний Ель-Ніньйо  може суттєво впливати на ризики екстремальних явищ — хвиль спеки, посух, інтенсивних опадів, пожеж та неврожаїв у багатьох регіонах світу. Супер Ель-Ніньйо може перетворити типові сезонні зміни на події з великими наслідками, які можуть вплинути на всю планету. В першу чергу це стосується тих регіонів, які знаходяться найближче до Тихого океану — Південної та Північної Америк, Австралії та Океанії.

Загалом такі явища, як Ель-Ніньйо, демонструють, наскільки тісно пов’язані океан і атмосфера. Океанічні течії переносять величезні обсяги тепла по планеті, що впливає на температуру повітря, розподіл опадів, атмосферний тиск та циркуляцію повітряних мас. Саме тому вивчення взаємодії океану й атмосфери є одним із ключових інструментів для прогнозування погоди та розуміння майбутніх кліматичних змін.

Для Європи, зокрема й України, вплив Ель-Ніньйо є менш прямим і значно складнішим у прогнозуванні, ніж для Америки чи Австралії. Проте це явище все одно може впливати на погодні умови, змінюючи ймовірність тепліших зим, хвиль спеки або аномальних опадів. У роки Ель-Ніньйо на півночі Європи початок зими часто буває м’якшим і вологішим, тоді як її друга половина — холоднішою та сухішою. У південній частині континенту, навпаки, можливе збільшення кількості опадів. Водночас науковці наголошують, що Ель-Ніньйо не визначає погоду наперед, а лише підвищує ймовірність певних сценаріїв. Це особливо актуально для Європи, яка наразі через зміну клімату нагрівається швидше за будь-який інший континент, переживає рекордні хвилі спеки, скорочення снігового покриву та прискорене танення льодовиків.

Які б наслідки на нас не очікували від приходу Ель-Ніньйо у 2026 році, ми вже знаємо, що робити, щоб їх пом’якшити та підготуватися до них. Найперше людству потрібно зменшити обсяг викидів парникових газів та відмовитися від викопного палива, щоб у майбутньому подібні природні коливання не накладалися на ще більш перегріту кліматичну систему. Інакше екстремальні явища — спека, посухи чи зливи — будуть ставати дедалі частішими й сильнішими саме через поєднання природних циклів і кліматичної кризи.

Паралельно з мітигацією (зменшенням викидів парникових газів) критично важлива адаптація — тобто пристосування громад і екосистем до вже наявних і майбутніх кліматичних змін. Це означає підготовку міст і спільнот до нових умов із мінімальними ризиками та втратами: від захисту від спеки й повеней до збереження водних ресурсів і зелених зон. Досвід показує, що кожен долар, інвестований в адаптаційні заходи, може приносити понад 10 доларів вигоди протягом десяти років, що робить такі рішення не лише екологічними, а й економічно доцільними. Й найкраще, що адаптаційні заходи, наприклад, природоорієнтовані рішення, такі як дощові садки, зелені дахи або кишенькові парки —  це доступні рішення для всієї території України.

Й головне, що як сильні Ель-Ніньйо, так і сильні Ла-Нінья стануть частішими, оскільки люди продовжують нагрівати планету. Це означає, що різкі зміни погодних умов, які вони принесуть, також можуть відбуватися частіше. Тому діяти потрібно вже зараз.

Мережа