І коли Бог вирішить зробити тебе щасливою, Він відведе від тебе все, що тобі не призначалося.
Він навчить тебе відпускати без надриву й дасть сміливість починати спочатку.
І будуть дні, коли ти зрушуватимеш гори. І будуть дні, коли не зможеш піднятися з ліжка. І це теж буде частиною шляху.
Ти втратиш деяких людей. Не тому, що з тобою щось не так. А тому, що Бог чув їхні розмови й знає, ким вони є насправді. Він бачить те, що від нас часто приховане за усмішками, словами й красивими обіцянками.
Одного дня ти знайдеш відповіді на свої запитання без порад натовпу і без чужих приписів. Вони прийдуть тихо, не раптово, а невідворотно.
Бог зачинить перед тобою двері, де тобі не раді. І хоч це болітиме, згодом ти зрозумієш: то була не втрата, а захист. Бо потрібні двері не доведеться вибивати плечем — вони відчиняться самі.
Ти пройдеш крізь перешкоди і труднощі, немов ріка проходить крізь каміння: не завжди швидко, але завжди вперед.
І одного дня ти подивишся на себе в дзеркало й помітиш, що стала частіше посміхатися. Не тому, що життя раптом стало легким, а тому, що в ньому поменшало хибного і брехливого.
Він викреслить із твого життя все фальшиве, звільняючи місце для справжнього. Бо душа теж потребує простору, як сад потребує світла.
Пам’ятай: у тебе все вийде. Дій.
Бог не завжди дає нам те, чого ми хочемо саме в цю мить. Але дуже часто Він готує краще.
І воно вже в дорозі до тебе — тихо, як теплий дощ після довгої спеки.
Єдиний пароль : любов. Інакше, навіщо це все? Вона завжди про ризик. Про відкритість. Про крок у невідоме без гарантій.
А страх — лише про ілюзію безпеки, в якій серце повільно вчиться мовчати.
Тож не тримайся за свій страх, як за останній берег. Іноді саме любов є тим човном, на якому Бог переводить нас із одного життя в інше.
І, можливо, все найкраще починається саме там, де ти перестаєш боятися — і нарешті дозволяєш собі жити.
З любов’ю, Ваша Я.
Тихої ночі
Мережа
Коментарі