Червень за вікном.... (світлини власні)

Сьогодні прочитала один дуже цікавий вислів -

Пробачати потрібно лише тих, хто просить вибачення......

Що ви думаєте з цього приводу?

Настає момент, коли розумієш: бути хорошою для всіх — напрочуд невдячна справа.

Особливо для тих, хто ніколи не церемонився з твоїми почуттями, не добирав слів і не замислювався над наслідками власних вчинків. Такі люди чомусь щиро переконані, що твоє терпіння безмежне, а доброта входить до обов’язкового пакета послуг.

Делікатність — чудова риса. Але є один нюанс: дехто сприймає її не як вихованість, а як запрошення сісти тобі на шию та ще й зручніше вмоститися.

І ось одного дня приходить усвідомлення: по-доброму можна пояснювати лише тим, хто здатен це оцінити. Для решти доводиться переходити на мову, яку вони розуміють без зайвих пояснень. Не найприємнішу, не найближчу тобі, зате напрочуд зрозумілу.

Ніжність, турботу й відкрите серце варто залишати для тих, хто вміє дбайливо ставитися до чужої душі. Для тих, хто відповідає повагою на повагу, а теплом — на тепло.

А для всіх інших корисно мати невеликий стратегічний запас льоду. Не тому, що ти стала гіршою. Просто деякі люди починають розуміти межі лише тоді, коли перестають відчувати твоє тепло.

Мережа

Anne

Червень за вікном.... (світлини власні)

Останні статті

Коментарі