Життя іде...
- 03.05.26, 08:00
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється - час,
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, - пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде, і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони, як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони, як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш - то уже навіки.
Ліна Костенко
2
Коментарі
Nech sa paci
14.05.26, 03:54
Ogma
24.05.26, 11:55
Да, с лесами напряженка!
Anne
34.05.26, 16:27Відповідь на 1 від Nech sa paci
Anne
44.05.26, 16:27Відповідь на 2 від Ogma
де?
Ogma
56.05.26, 11:10Відповідь на 4 від Anne
У Л. Костенко.
Турiв також жаль.
Anne
67.05.26, 04:25Відповідь на 5 від Ogma
Безперечно. Жаль всіх хто гине. Тварини ні в чому не винні...