Життя знаменитих людей - Василь Симоненко
- 12.04.26, 05:05
Коли Василя Симоненка затримали міліціонери на станції імені Тараса Шевченка — це не було випадковістю.
Тоді він уже був “незручним”. Писав правду, говорив уголос те, про що інші мовчали. Разом з друзями шукав місця таємних поховань розстріляних у Биківні — і не боявся про це говорити.
Його не судили. Не виносили вироків. Його просто покарали — тихо, без свідків, без протоколів.
Побиття було жорстоким. Удари прийшлися по нирках. Після цього він уже не одужав.
Йому було лише 28.
Але є речі, які не зламати навіть болем. Його слово — вистояло.
Він говорив про гідність тоді, коли це було небезпечно.
І залишив після себе не страх — а силу. Світлу, тиху, але незламну — у своїх віршах, листах і сміливих вчинках.
1
Коментарі
Nech sa paci
113.04.26, 03:18