Хто має, той і дає...

Те, що ви бачите в мені, не моє. Воно ваше.

Моє те, що я бачу в вас....

Красиві завжди хвалять зовнішність інших. Завжди знайдуть що похвалити.

Талановиті хвалять чужі здібності. Бачать їх та цінують. А перед вищим талантом благоговіють.

І всіляко намагаються підтримати та захистити.

Сильні хвалять терпіння та мужність інших. Благородні хвалять чужу щедрість та великодушність.

А добрі просто хвалять все добре, а добре бачать у всьому, крім відвертого зла.

Здатність щиро хвалити інших показує, наскільки багата сама людина.

І чим саме вона багата.

Похвала іншим – ліки від гіркоти життя.

Їх щиро роздають ті, кого наділили щиро. Відразу людину можна розпізнати за її похвалою та добрими безкорисливими словами.

А зле кажуть жебраки. Немає в них нічого для інших, нема чим поділитися.

Тільки заздрістю та злістю, - ці почуття завжди наповнюють порожню посудину. Шкода їх.

З такими запасами жити важко та несмачно.

Це отрута, а не запаси.

Якщо за день сказали хоч одне добре слово, похвалили когось від серця – обмінялися енергією зі світом та з людьми.

І ще збільшили свій скарб, даний згори: красу, розум, талант, жвавість характеру, доброту...

Адже хто дає іншим, той отримує більше...

Мережа

Anne