Цікавий курс у Дії освіті, але другий їх курс "Штучний інтелект для школярів" ще більш поглиблений і цікавіший. Мені дивні думки людей, які кажуть,, що ті курси для тих, кому по життю нічим зайнятися. Я почала прослуховувати деякі курси за своєю спеціальністю, які вийшли десь у 2019 році і зрозуміла, що дізналася деяку нову інформацію, яку у 2007 році в університеті мені не розповідали. Людина на протязі всього життя може хотіти дізнатись щось нове і це нормально.  А декого дізнатись нову інформацію підштовхує робота і освоєння нових професій. Я вважаю що неправильно, коли людина загоняє себе в рамки однієїпрофесії і не дає собі право вибору займатися ще чимось, якщо того хочеться. 

Авжеж є такі випадки, коли людина присвятила себе одній професії, одному напрямку галузі по життю і це нормально теж. Вона вивчилась по ній, працює, реалізує себе, дізнається з плином часу щось нове, вдосконалює свою професійну діяльність, любить всім серцем свою справу і приносить вагомий внесок на користь людства.

Повертаючись до теми ШІ.

Мене вже ця тема більше не лякає, навпаки, захоплює. Мені цікаво загалом дізнатись, що там до чого, але розробником нейромережі я не дуже і прагну бути, бо з математикою ще зі школи не в дуже гарних відносинах, хоча з викладачами моєї школи і у подальших навчальних закладах після школи, в мене були дуже гарні відносини. Викладачі були добрі. Просто на той момент я була не зріла, щоб полюбити цікавинки висшої математики в повному обсязі, щоб так із захватом, поглибленно. Улюбленну справу потрібно любтити, як і улубленну науку, яку треба пізнати, тоді і навчання чомусь буде набагато продуктивніше і менш складне. Щоб заглибитися в тему штучного інтелекту треба знати математику (зокрема статистику, комбінаторику та векторну алгебру), англійську, програмування (Phyton), статистику. А першим програмістом у світі (ця людина описала прообраз першого комп’ютера та написала для неї першу програму) є Ада Лавлейс.

У випадку з ШІ і іншими напрямками, цікавими для себе, які я там подивилась, на сьогоднішній день я відчуваю захват. Захват від того, що нового я дізналась. Напрклад, британський дослідник Дональд Мічі створив прототип штучного інтелекту за допомогою сірникових коробок та намистин у шістдесятих. У Британії комп’ютери були тоді рідкістю, проте сірників було вдосталь.

https://www.facebook.com/share/p/tC8gnZG3QqgQqddy/

А наприклад, щоб пройти тест Тюрінґа треба не пройти його, а навпаки, завалити людиною. Бо успішний цей тест тоді, коли людина не може відрізнити розмову з комп’ютером від розмови з іншою людиною. Зараз ми маємо справу з простим штучним інтелектом, який виконує прості вузькоспеціалізовані завдання. До сильного дійти людству ще знадобиться дуже-дуже багато часу. Тому ніякої конкуренції людини з ШІ немає і не буде. Як і любий прогрес це принесе деякі зміни у майбутньому. І це передбачувано і не новина у розвитку людства. І людство неодмінно з цим справиться. Певні професії зникнуть, але з'являться нові.

Ансамбль може бути не тільки у музичних або творчих навчаннях. Компанії, що використовують машинне навчання для вирішення бізнес-завдань, користуються не одним методом, а декількома алгоритмами. І ці купи алгоритми називають ансамблями. Праці над ШІ, як і праця в якісь іншій галузі теж може бути творчою. Люба талановита людина обов'язково і творча людина теж. Нейрон штучного інтелекту це простий десятковий дріб в масиві таких самих десяткових дробів. А вага нейрону це сила зв’язку, наскільки один нейрон впливає на інший. Тривимірний простір у якому гіперплощина це пряма, яка розділяє та класифікує набір даних. Такі задачі обробки природної мови у машинному навчанні як машинний переклад, визначення емоційності тексту, чатботи.

Відмінність навчання машин від навчання людей полягає у тому, що у машини відсутнє розуміння контексту, первинні знання, відсутня модель реальності. Авжеж існує упередженості алгоритмів у машинному навчанні. Щоб мінізувати це розробники нейронної мережі працюють над тим, щоб збалансувати набір даних, який використовує алгоритм. Штучна нейронна мережа це алгоритм штучного інтелекту. Алгоритми штучного інтелекту ще називають чорними ящиками тому, що вони опрацьовують дані й видають результат, не пояснивши, на основі чого вони його отримали. Розробники мають справу з вхідними данними і результатом. Наріжним каменем при створенні моделей штучного інтелекту є якість та кількість даних.

За допомогою супутників ШІ може наприклад відстежувати відбілювання коралових рифів, знайти колонії імператорського пінгвіна, технології, які використовують для заміни свого обличчя у відео на обличчя актора (GAN або CGI). за допомогою комп’ютерного зору розпізнається зображення і додається до нього елементи, яких, бракує створюється психоделічне мистецтво DeepDream. Розпізнавання обличчя, щоб відкрити телефон, автоматичне позначення людей на фотографіях в соцмережах, автофокус. CAPTCHA необхідна щоб відрізняти людей від ботів та покращувати результати роботи моделей штучного інтелекту.

Рано-вранці вже вишукалась черга з чоловіків, що хотіли... плюнути в картину в центрі майдану. Серед усіх був і хлопчик Том. Він постійно розпитував чоловіків. А чи правда, що вона усміхається? А чи правда, що їй чотириста років? І що вона зроблена з фарби та полотна...

"Тут уся справа в ненависті до усього, що пов'язане з минулим, — пояснював Грігсбі. — Людина ненавидить те, що її занапастило, що їй життя поламало". "А чи є хоч хто-небудь чи що-небудь, чого ми б не ненавиділи?" — питав Том.

Чоловік погодився. Потім пригадав свята, на які знищували те, що ненавиділи. "Найкраще, — мовив Грігсбі, — було того разу, коли громили завод, який ще намагався виробляти літаки. Ну й потішили ж ми душу! А потім знайшли друкарню та склад боєприпасів — і висадили їх у повітря разом!"

Та ось один з черги промовив, що колись знайдеться людина, яка підлатає цивілізацію. Людина, в якої душа горнеться до гарного.

По кутках обгородженого майданчика стало четверо поліцаїв — вони повинні були стежити за тим, щоб не кидали каміння. "Це для того, — пояснив Грігсбі, — щоб кожному випало плюнути разок".

Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті. Жінка на картині посміхалася таємничо-сумовито, і Том відчував, як б'ється його серце, а у вухах неначе лунала музика.

"Вона гарна", — мовив він. А потім тихо спитав, як її звати. Йому відповіли, що, здається, "Монна Ліза". Влада постановила, що сьогодні опівдні портрет на майдані буде віддано в руки тутешніх мешканців, аби вони могли взяти участь у знищенні...

Том і отямитися не встиг, як натовп, гукаючи, штовхаючись, борсаючись, поніс його до картини. Почувся різкий звук полотна, що рветься... Поліцаї кинулися навтікача. Натовп вив, і руки дзьобали портрет, наче голодні птахи. А Том стояв осторонь і притискав до грудей шматочок полотна.

Додому він повернувся лише ввечері. Цієї ночі весь світ спав, осяяний місяцем. А на Томовій долоні лежала Усмішка. Він дивився на неї у білім світлі, яке падало з опівнічного неба, і тихо повторював про себе, знову й знову: "Усмішка, чарівна усмішка..."

За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним — Усмішка. Лагідна, щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку.

Коментар

Важкі часи: війна, тяжкі випробування, голод та інші лиха часто роблять людей жорстокими та черствими. Вони втрачають віру у добрі часи, втрачають здатність бачити та розуміти прекрасне. Саме так трапилося з героями оповідання Бредбері.

Та не в усіх людей душа повністю кам'яніє. Давно відомо, що серця дітей більше відкриті для добра й краси, ніж серця дорослих. Можливо тому, що на долю дітей ще не встигло випасти стільки нещасть та втрат? Можливо.

Але, все-таки це не виправдання. Бо, якщо людина втрачає почуття прекрасного, якщо її не хвилюють такі цінності, як витвори високого мистецтва, церковні реліквії тощо, то така людина втрачає саму себе.

Саме тому, через серце маленького хлопчика Тома, автор намагався показати світу дорослих, що колись все зміниться на краще. Що краса, усмішка насправді врятують світ.

І виникне органічна цивілізація, "така, щоб люди могли жити мирно". І бачити красу. ©