Журналісти - четверта влада чи четвертий ворог?

Перебріхування, роздування з малого велике, безкінечне обсмоктування інфоприводів, патякання на тему контрнаступу, однотипні запитання в кожному відео - це все укрозмі. Шкваряться всі, навіть ресурси, які колись були авторитетними: журналіст на Радіо Свобода свердлить очима і заявляє, що російські військові пишуть заяви і намагаються залишити Крим, поки  не ПОЧАВСЯ УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП, експерт же виправляє: таких не більше 5%. 

Інколи здається, що замість інформаційного контенту дивишся якийсь несмішний цирк. Є деякі ведучі - просто ідіоти. Є на "Прямому" такий "ведучий", як Висоцький, який уважає інформаційні передачі своїм весільним бенефісом, може розтягнути питання  хвилин на 3-5, купаючись у власному словоблудді, а гість йорзає на стільці і жаліє, що зайшов у двері телестудії. Там же працює Щаслива - це просто дно, якесь гламурне кісо з накачаними губами, яка сидить, як кукла, і взагалі не віддупляє, що відбувається. До речі, у неї є свій ютуб-канал. Не підписуйтесь на нього. 

Інформаційний шум вже викликає відторгнення. Має місце, звичайно, і "туман війни", а є банальне хайпування. Журналісти думають тільки про себе - перегляди, популярність, репости і резонанс, тому і котяться в яму жовтизни. Гучних і оманливих заголовків стає все більше. Риторика - не просто переможна, а розслабляюча: здається, ми перемогли ще вчора, а ось зараз ще Леопарди надійдуть, так ми за день до Москви дійдемо. Ф-16? Їх немає, але давайте поговоримо про них - от що буде, як ми їх отримаємо. Росіяни не-пішли з Нової Каховки? Ну нічого страшного, ми теж це обговоримо. 

Цим користується ворог - приміром, "Українська правда" не редагує коменти, чим користуються не-братні, засираючи все фейковими новинами і переможними реляціями. Ресурс нічого не видаляє, бо чим більше коментів, тим краще для просування відео, хай навіть ці коменти шкодять Україні.

Явно, це помітно тільки не мені. ЗМІ деградують. І що робить влада? Пропонує пресувати телеграм-ресурси. Звісно, Інтернет набагато популярніший, аніж контрольовані ЗМІ. Але основна перевага того ж ТГ - там подаються тільки новини, коротко і оперативно, без піару провідних каналів. Тому лавочку треба прикрити.

Та проблема глобальніша. Топові світові видання також піклуються про власні рейтинги. Чого вартий злив в "Нью-Йорк Таймс" чи "Вашингтон Пост" (не знаю точно, в сортах гівна не розбираюсь) секретних документів, які стосуються російсько-української війни. Документи наробили багато шкоди. Чи могли їх не зливати? Так. У топових виданнях працюють люди явно не дурні. Вони чудово знали, що злив завдасть шкоди, і не просто політикам, конкурентам, а людям в Україні, які гинуть, втрачають житло. Але вони злили. Бо на це начхати. Тільки рейтинги і сенсації. Так хто тоді журналісти - четверта влада чи четвертий ворог?