Некролог Фесенко Ніна Марківна

 Із нашого земного життя 16 серпня 2017 року на 83 році пішла наша вчителька, Ніна Марківна Фесенко. Для нас всіх, її колишніх учнів - це втрата, яку важко усвідомити і прийняти. І в серці, і в житті відчувається величезна порожнеча. Щоб її заповнити, хочеться розповісти про Ніну Марківну тим, хто її не знав близько чи тим, хто буде радий згадати її разом з нами. Вона виховала не одне покоління учнів, навчаючи дітей мудрості та відповідальності, була творчою особистістю, вміло викладала свій предмет.

Перша вчителька. Це наче було вчора. Середня школа №73 м. Кривого Рогу, яка знаходитсья в житловому масиві Південного гірничо-збагачувального комбінату, вул. Добролюбова, 7.

Нас, школярів українського класу 1г першого вересня 1961 року привітно зустріла перша вчителька, Ніна Марківна Фесенко.

Ніна Марківна дала нам дуже багато потрібних знань. Вона завжди раділа нашим маленьким перемогам. Усе її тішило: гарно написана стрічка в зошиті, добре вивчений вірш, а пізніше – цікаво написаний твір, правильно розв’язана задача.

Наша вчителька завжди раділа за нас і підтримувала: знаходила таке влучне слово, ії очі випромінювали стільки тепла, що наші маленькі серця наповнювались радістю – і смутку, як не було. Її душевне тепло зігрівало нас. Ми захоплювалися її дивовижною ерудованістю, невичерпною й, водночас, цілеспрямованою енергією, душевною теплотою й доброзичливістю, з якою вона ставилась до нас, своїх учнів, а також до всіх людей, які її оточують. Саме вона навчила нас бути мужніми, не лякатися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності. Вона навчила нас також бути добрими, щирими, відповідальними, самостійними, амбітними.

Ніна Марківна завжди справедливо оцінювала наші знання, і за це все я їй дуже вдячний. Вона навчала нас старанно писати, виразно читати, красиво декламувати вірші, гарно висловлювати свої думки. На уроках праці ми ліпили вироби з пластиліну і природних матеріалів, виготовляли гербарії, аплікації.

Ніна Марківна вчила, нас школярів, бути добрими, чуйними, чесними і розуміти, що це таке — бути справжніми людьми. Вона ніколи не відмовляла нам у допомозі, підтримувала. А головне — вірила в нас та в наші сили. Мені хотілось щоранку швидше потрапити до школи, бо моя вчителька буде знову розповідати щось цікаве й захоплююче. А головне – вірила в нас та наші сили.

У її великому і доброму серці находили ми - учні місце. Покоління йшло через нього. У неї не було поганих і кращих, Вона нас не ділила, залишились всі її. Всі до одного.

Доземно вклоняємося Ніні Марківні, за її любов і ніжність, витримку і наснагу, чесне і справедливе слово, мудру пораду і просто за те, що Вона у нас була.

Ми, колишні школяри, завжди пам'ятатимемо свою першу вчительку, яка знала нас зовсім маленькими. Дякуємо їй за все! Дякую за знання, які я отримав від неї, за любов та доброту, що до сих пір зігрівають мене, за постійну підтримку.

Мені, як і Вам всім важко повірити у те, що пішла із життя близька нам дорога рідна людина.

Смерть невблаганна, вона забрала від нас не просто прекрасну людину, гарного сім’янина, чудову, люблячу маму та бабусю, але й справжнью людину. Не стало Ніни Марківни Фесенко, але світла пам’ять про неї навічно залишиться в наших серцях.

Висловлюємо своє глибоке співчуття родині Ніні Марківні Фесенко – сину Володі, невістці Наташі, внучці - Лізі та іншим рідним, близьким. Ми завжди будемо пам’ятати цю порядну людину, доброта, чесність та порядність якої, залишатиметься зразком для нас усіх

Олександр Куценко