0000100011

Машини.


Чотири смуги автостради - дві вліво і дві вправо - тобто навпаки - дві
вправо і дві вліво. проспект. Легке гудіння моторів, до якого звикаєш і
з часом воно перетворюється на тишу. твою власну, локальну, бо в
кожного своє розуміння тиші.


Можна медитувати на скажених світляків на горизонті - жовті ліхтарі,
білі фари, червоні гальма та габаритні вогні - вся ця фігня летить з
різною швидкістю та напрямом у чотири смуги. Червоні обганяють зелених,
сині сорних, хоча в темряві всі вони сірі з відблисками червоних
габаритів сусіда напроти.


Так і живемо.
Щодня.
Шовечора.
І жодної людини навкруги. Лише моя власна тінь три метри завдовжки серед чорних стрічок таких самих дерев.


Нірвана. десь серед їхніх гілок, що виринають з темряви неба, вихоплені знову жовтим ліхтарем за спиною.


Два недопалки і порожнеча.


Індустріальна тиша.


Індустріальна нірвана.


і кольорові світляки, що мерехтять проміж дерев на моєму власному обрії.
Знову час збирати каміння...