Повернення «Мотор Січі» українському народу

Напередодні секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов заявив за підсумками чергового засідання РНБО про те, що прийнято рішення про повернення «українському народові» запорізького підприємства «Мотор Січ» законним і конституційним способом.

Військовий експерт, історик, автор книг і статей з історії локальних конфліктів ХХ століття Михайло Жирохов представив аналіз геополітичних наслідків цього рішення.

Ще в 1995 році в результаті приватизації підприємство було перетворене на відкрите акціонерне товариство. Таким чином, одночасно з випуском акцій контроль над підприємством отримав «червоний директор» - в той час голова правління і гендиректор В'ячеслав Богуслаєв, якому вдалося повністю зберегти свої позиції завдяки статусу народного депутата.

Бувши монополістом у сфері авіаційного двигунобудування на всьому пострадянському просторі, підприємство було надприбутковим, однак після 2014 року, коли поступово зникав російський ринок (хоча манівцями співпраця продовжувалася і продовжується досі) «Мотор Січ» потроху стала «входити в піке».

Виявилося, що внутрішній ринок не забезпечить необхідний запас міцності, китайські замовлення в міру освоєння воєнпромом технологій теж поступово «всихали». У цих умовах 80-річний Богуслаєв став підшукувати можливості забезпечити собі і своїй сім'ї безбідне існування, продавши підприємство.

І вже в 2018 році з'явилися перші повідомлення про те, що «Мотор Січ» хочуть «на корні» викупити китайці і що такий розвиток подій абсолютно не влаштовує Вашингтон.

Незважаючи на те, що основні зразки двигунів, які виробляються в Запоріжжі, родом з 1980-х років, «Мотор Січ» все ще має можливість виробляти двигуни для надважких військово-транспортних літаків типу Ан-124 «Руслан» і - теоретично - далекомагістральних пасажирських лайнерів.

У світі є тільки дві компанії з аналогічними можливостями - американська General Electric і британська Rolls-Royce. Отже, контроль над «Мотор Січ» дасть серйозний доробок для якісного стрибка китайського двигунобудування.

Досить швидко вибухнув серйозний міжнародний скандал. З'ясувалося, що ще в 2017 році китайський незалежний бізнесмен Ван Цзин дрібними пакетами через сім підконтрольних офшорних компаній з Белізу, Панами і Кіпру викупив у Богуслаєва всі акції підприємства.

Експерти вважають, що Ван Цзин - це ширма для китайської влади і, таким чином, Пекін отримує повний контроль над заводом. Таким чином, указом президента України від 29 січня 2021 року проти низки  китайських інвесторів «Мотор Січі» були введені персональні спеціальні економічні санкції. У відповідь Китай пригрозив Україні серйозними проблемами в міжнародних судах і неофіційно - згортанням економічних відносин. І ось тепер є відповідь - націоналізація підприємства.

Природно, такий крок загрожує Україні перш за все погіршенням економічних і політичних відносин з Китаєм. Звичайно, незважаючи на те, що КНР є одним з провідних економічних партнерів Києва, з військової точки зору, це навряд чи сильно відіб'ється на боєздатності українських Збройних сил.

Пекін не дуже хоче сваритися з Москвою з приводу Криму чи Донбасу, і тому всі поставки товарів подвійного призначення (як, наприклад, двигунів для вантажівок «Богдан-6317» і КрАЗ) йдуть через Білорусь або інші подібні «країни-прокладки» типу ОАЕ. Більш того, необхідно відзначити, що ніякого летального озброєння Китай нам не продає і не збирається. Однак оснащує ту ж Білорусь, в тому числі і ракетними технологіями.

Для самої України «Мотор Січ» є одним з ключових елементів стійкості і подальшого розвитку обороноздатності держави. Тут виробляють, наприклад, двигун МС-400, який є основою протикорабельної ракети для берегового комплексу «Нептун», і мінімальна підтримка в льотному стані парку вертольотів Мі-8/24 без «запорожців» взагалі неможлива.

З іншого боку, до наших авіаційних двигунів проявляє інтерес та ж Туреччина, яка в якийсь момент втратила доступ до аналогічної продукції європейської держави. І тому остаточно рвати відносини Пекін не буде, принаймні, в середньостроковій перспективі точно.

І ще важливий момент - націоналізація «Мотор Січі» може виявитися тим «пробним каменем» і відпрацюванням механізму повернення в державну власність інших важливих активів. За неофіційними даними, обговорюється питання про перегляд дозволів на користування земельними ресурсами і теплокомуненерго, які з 1990-х років належать олігархам.

Добре це чи погано, сказати складно: з одного боку, пострадянська держава завжди була і залишається вкрай неефективним власником, з іншого - просто не існує іншого способу позбавити олігархів важелів тиску на населення і особливо на владу.
https://myc.news/ua/specproekty/vozvrashenie_motor_sichi_ukrainskomu_narodu?fbclid=IwAR3RZ3cxp3YJ24s0wcMuEIitBiVQOU3OQnSz7wGf1V1J3OSrl72WBxwoxIw