Лист Ярослава Стецька до Адольфа Гітлера
- 18.06.09, 13:15
ВОЖДЕВІ й РЕЙХСКАНЦЛЕРОВІ Великонімецького Рейха
АДОЛЬФУ ГІТЛЕРУ
До Штаб-квартири Вождя
Ваша Ясновельможність!
Організація Українських Націоналістів у Львові вкрай стурбована, навряд чи правдивими відгуками та повідомленнями, що отримали широкий розголос, про те, що деякі частини Західної України (раніше Східної Галичини) мають бути приєднані до Генерал-губернаторства. Якщо сі повідомлення втіляться в життя, то це буде самим жорстоким ударом по найглибшій національній пам'яті української нації, ударом, що заподіє непорівнянний збиток всьому українському, і наслідки якого рівною мірою можуть відбитися й на німецькому народові. Протягом сторіч Західна Україна завжди залишалася частиною української держави й життєвого простору української нації. Багато поколінь поклали свої життя й кров заради ідеалу возз'єднання й самостійності українського народу. У 1918 році незалежність української держави була нарешті визнана, а національно-українська приналежність Західної України виявилася закріпленою у Брест-Литовському мирному договорі Німецькою Державою, однак версальський диктат скасував положення цього договору.
Нині український нарід повинен розглядати відділення Західної України й приєднання її до Генерал-губернаторства як підтримку заклятого ворога українців і німців - Польщі, що має своїм результатом істотне послаблення його сил на користь Польщі й Москви. Ми побоюємося, що таке рішення західноукраїнського питання спричинить крах українських національних сподівань і віри в Новий Порядок на землях Східної Європи. З гірким результатом боротьби українського народу проти Польщі й більшовизму в 1918-1923 рр., і особливо з моменту подальшого приходу до влади в Німеччині НСДАП, ця віра залишається непохитною. І з того моменту як український народ разом з Німеччиною програв світову війну й прийняв на себе всю несправедливість версальського диктату, найщиріші симпатії й найглибша довіра до боротьби Вождя й німецького вермахту за встановлення нового європейського порядку продовжують жити у ньому, що виразно й безсумнівно довели 1939-ий та 1941-ий рік. Український нарід, який пережив найжорстокіший гніт та жах більшовицького панування, численними жертвами кривавого терору підтвердив свою готовність віддати життя й кров в ім'я його національних ідеалів.
Можливе відділення Західної України може збентежити наш нарід настільки непередбачуваним чином, що Організація Українських Націоналістів, носителька української національної думки в Україні, навряд чи буде відповідальна за подальші наслідки. Організація Українських Націоналістів багато років веде боротьбу заради досягнення найшляхетнішої мети українців, а саме за відродження незалежності й возз'єднання всіх українських областей у соборній українській державі. Це прагнення знайшло своє відображення у тяжкій боротьбі, що ведеться одночасно проти колишньої Польщі й Совєтської Росії. Велика кількість кращих синів і дочок українського народу віддали свої життя заради досягнення цієї мети. І лише незалежну й соборну Україну ми розглядаємо в якості єдиного правильного рішення, що могло б відповідати справедливому Великонімецькому Рейхові. Усунення несправедливості версальської системи на Західній Україні й визнання незалежної й соборної української держави стане могутнім фактором великонімецької політики й нового європейського порядку!
копії документа http://smages.com/a3/f2/a3f2f9f82f8df4497521a505120e6c2a.jpg.htm
http://smages.com/3c/a0/3ca0a87e13c7af11b14290943bf89d74.jpg.htm
побачила тут http://borysfen.livejournal.com/117079.html?view=771671#t771671
АДОЛЬФУ ГІТЛЕРУ
До Штаб-квартири Вождя
Ваша Ясновельможність!
Організація Українських Націоналістів у Львові вкрай стурбована, навряд чи правдивими відгуками та повідомленнями, що отримали широкий розголос, про те, що деякі частини Західної України (раніше Східної Галичини) мають бути приєднані до Генерал-губернаторства. Якщо сі повідомлення втіляться в життя, то це буде самим жорстоким ударом по найглибшій національній пам'яті української нації, ударом, що заподіє непорівнянний збиток всьому українському, і наслідки якого рівною мірою можуть відбитися й на німецькому народові. Протягом сторіч Західна Україна завжди залишалася частиною української держави й життєвого простору української нації. Багато поколінь поклали свої життя й кров заради ідеалу возз'єднання й самостійності українського народу. У 1918 році незалежність української держави була нарешті визнана, а національно-українська приналежність Західної України виявилася закріпленою у Брест-Литовському мирному договорі Німецькою Державою, однак версальський диктат скасував положення цього договору.
Нині український нарід повинен розглядати відділення Західної України й приєднання її до Генерал-губернаторства як підтримку заклятого ворога українців і німців - Польщі, що має своїм результатом істотне послаблення його сил на користь Польщі й Москви. Ми побоюємося, що таке рішення західноукраїнського питання спричинить крах українських національних сподівань і віри в Новий Порядок на землях Східної Європи. З гірким результатом боротьби українського народу проти Польщі й більшовизму в 1918-1923 рр., і особливо з моменту подальшого приходу до влади в Німеччині НСДАП, ця віра залишається непохитною. І з того моменту як український народ разом з Німеччиною програв світову війну й прийняв на себе всю несправедливість версальського диктату, найщиріші симпатії й найглибша довіра до боротьби Вождя й німецького вермахту за встановлення нового європейського порядку продовжують жити у ньому, що виразно й безсумнівно довели 1939-ий та 1941-ий рік. Український нарід, який пережив найжорстокіший гніт та жах більшовицького панування, численними жертвами кривавого терору підтвердив свою готовність віддати життя й кров в ім'я його національних ідеалів.
Можливе відділення Західної України може збентежити наш нарід настільки непередбачуваним чином, що Організація Українських Націоналістів, носителька української національної думки в Україні, навряд чи буде відповідальна за подальші наслідки. Організація Українських Націоналістів багато років веде боротьбу заради досягнення найшляхетнішої мети українців, а саме за відродження незалежності й возз'єднання всіх українських областей у соборній українській державі. Це прагнення знайшло своє відображення у тяжкій боротьбі, що ведеться одночасно проти колишньої Польщі й Совєтської Росії. Велика кількість кращих синів і дочок українського народу віддали свої життя заради досягнення цієї мети. І лише незалежну й соборну Україну ми розглядаємо в якості єдиного правильного рішення, що могло б відповідати справедливому Великонімецькому Рейхові. Усунення несправедливості версальської системи на Західній Україні й визнання незалежної й соборної української держави стане могутнім фактором великонімецької політики й нового європейського порядку!
копії документа http://smages.com/a3/f2/a3f2f9f82f8df4497521a505120e6c2a.jpg.htm
http://smages.com/3c/a0/3ca0a87e13c7af11b14290943bf89d74.jpg.htm
побачила тут http://borysfen.livejournal.com/117079.html?view=771671#t771671
4
Коментарі