Моє.
- 17.10.13, 22:01
Листопада осіння поема у майбутнє друкує листи,
А в долонях Твоїх хризантеми посміхаються мріями. Ти!
....Ти на Ти, Я не Я, в круговерті буденній
Поміж нами згорають мости....
Тільки щирий дарунок Любові,
Без чекання подяки, без надії відплати
Зможе мрії в майбутнє нести.
8
Коментарі
Мари_НКа
117.10.13, 22:13
Сподобалось!
Дмитро Павлік
217.10.13, 22:15Відповідь на 1 від Мари_НКа
Дякую!
НеЖриМоэСало5
317.10.13, 22:35Відповідь на 1 від Мари_НКа
хуйня!
Мари_НКа
417.10.13, 22:37Відповідь на 3 від НеЖриМоэСало5
тпфу!
взял и испортил послевкусие.
стих и мысли очень хорошие!
Ми-шутка
517.10.13, 22:38
гарно
Ми-шутка
617.10.13, 22:39Відповідь на 3 від НеЖриМоэСало5
аби щось ляпнути... вірш гарний.
НеЖриМоэСало5
717.10.13, 22:39Відповідь на 4 від Мари_НКа
я навіть нечитав
Дмитро Павлік
817.10.13, 22:40Відповідь на 3 від НеЖриМоэСало5
для НеЖриМоэСало5
Жуйте сало
НеЖриМоэСало5
917.10.13, 22:40Відповідь на 6 від Ми-шутка
то є так, я такий
Дмитро Павлік
1017.10.13, 22:41Відповідь на 6 від Ми-шутка
Дякую!