Шановні колеги! Сердечно вітаю Вас з нашим професійним святом з Днем зв’язку! Бажаю Вам міцного здоров'я, натхнення та успіхів. А також збільшення заробітної плати і щоб завжди не дивлячись ні нащо ЗУМЕР не пропадав. Піднімемо келихи сьогодні за нас, за нашу важливу роботу.

Зі святом колеги!

«Мир замолк, уснул, а может быть, исчез,
Если б не было на свете АТС.
Если б не было волшебников, а тут
Их, вы знаете, связистами зовут.

- Девушки, хотите, чтоб у ваших молодых людей были чувственные ловкие пальцы? Подарите им ноутбуки и запретите пользоваться мышками! Только тач-пад… и все у вас будет…
- Угу. И получите в ответном подарке - джойстик.

**************************************************************************************************************************************************

А наразі на нашій дискотеці настав час повільного танцю. Запросіть свою дівчину потанцювати, викажіть їй свої почуття у танці. Дайте їй зрозуміти як ви її кохаєте, це так просто, так романтично зробити коли саме для вас грає Spanish Guitar. Коли так трапилося що у вас немає ще другої половинки, візьміть музику з собою і на пошуки тієї єдиної

. Як то кажуть понеслася. Послухаємо славетне диско. Зустрічайте Dr. Alban. Вмикайте гучніше, не дамо нікому спати .

PS:Комментарии писать необязательно, просто танцуй, получи удовольствие от ритма, предлагай свою композицию под названием "ДИСКОТЕКА, трек № ..." (ded_sadovoy)

Під час подорожі не обійшлося без пригод. На передодні від’їзду прочитав статтю Рея2003 про Вальпургієву ніч, тому на початку подорожі, а стартували ми о третій ранку саме у цю ніч, не обійшлося без нечистої сили бо по Томаківці довелося поблукати, наче хтось приховав від нас під покровом ночі всі знаки напрямку руху. А коли вже знайшли вірний напрямок, одразу впіймали під колесами добрячу яму. Удар був сильний і від цього поштовху випало декоративне стальне кільце навколо спідометра і наглухо застопорило стрілку. Все, йдемо напомацки, не було бажання у темряві розбирати панель. Отакої, через кілометрів __надцять зустрічні машини почали безперестанно блимають фарами. Зрозуміло що попереду пасуться ДАЇшники, напевно вони теж були на шабаші . Тому не знаючи швидкості ми їхали так повільно чим зацікавили інспектора. Після перевірки документів він нам побажав доброї дороги і після цього наші «приємні» пригоди скінчилися. На годиннику було рівно одна хвилина сьомого, вже проспівали півні.

А як же ж було приємно провести кілька днів на селі, коли навколо таке чисте повітря в котрому вітає аромат свіжоскошеної трави та навкруги лунає спів соловейка і інших птахів.

Дивна річ, чомусь у місті рано вранці так тяжко прокидатися, а на селі просто організм сам прокидається і не треба навіть пити каву щоб проснутися. Це напевно дія свіжого повітря чи можливо просто тому що розумієш що прокидаєшся для того щоб піти на став ловити рибу, а не для того щоб йти на роботу у загазованому місті.

Яке ж це задоволення посидіти на ставу зі спінінгом, майже повне злиття з природою. Навіть не зважаючи на дощик, що накрапав без перерви, отримуєш величезну масу задоволення від такого виду відпочинку. Особливо коли цю тишу обриває дзвін дзвіночка. Ось вона… Піймалася. Проте це ще не кінець, розпочинається боротьба з рибою. Виникає питання чи витримає снасть. Ось майже біля берега, вже помітні хвили які спричиняє короп вагою десь кілограма чотири. І вже майже на підході до підсачника  не витримує волосінь і він відпливає  на прощання хлюпаючи хвостом по воді, і разом з ним відпливає чотири гачка. А так загалом рибалка видалась на славу, на балконі стоїть велика миска з рибою в солі. До першого червня вже  буде в’ялена рибка під пиво. І що я буду за рибалка якщо не скажу що спіймав рибу розміром «як поставлю вище тебе буде», а очі котрої с кулак. ( чим довше руки у рибалки, тим менше віри його розповідям)

А як приємно засинати під тріск палаючих дров у печі, єдина не приємна річ так це що кожного разу ці дрова треба заготовляти, та це пусте. Головне аура та тепло котре є навколо печі.

Порада всім їдьте відпочивати у село. Там відпочинете во , риби во , сметани во . Будите здорові та отримаєте добрячий заряд бадьорості.

Про себе можу сказати що вже цієї ночі я від’їжджаю на риболовлю і не десь тут поряд, а мій спінінг буде виловлювати рибу на Одещинні та Вінничені. Все, тремти короп бо тобі не довго лишилося плавати.

Настав час відпочити від кам’яних джунглів, технологій та інших сучасних наворотів. Як кажуть повернутись у колиску природи. Тому всім бажаю приєднуватись до природи, всім до зв’язку , зустрінемось після свят.

Я тут нещодавно вирішив навести порядок. Ні, не в нашій країні і не в нашій владі, там напевно порядку й годі чекати. На робочому столі також не завадило б трохи привести все до ладу, на це потім якось викрою трохи вільного часу. А порядок я наводив на жорсткому диску свого старого комп’ютера. Виявилось там накопилося ой як багато всілякого дрібного непотрібного сміття. І серед всього цього мені трапився мультимедійний файл з минулого. Прослухавши його на моєму обличчі з’явилася трохи сентиментальна усмішка. А потім трохи смуток… Мені пригадалося моє не розділене кохання, пригадався той смуток, і навіть на мить мені здалося що те забуте почуття, до тієї дівчини, повернулося до мене знов. Хух, напевно здалося.

Дозвольте поділитися з вами цим загадковим мультимедійним файлом, разом з ним я відправляю частинку себе. Кумедно представити що десь років чотири тому я так по дитячому написав і присвятив пісню дівчині, шкода одного що вона не здогадалась що це саме для неї я співав. На той момент її серце було зайняте. А може й добре що вона не зрозуміла що то для неї, часи серенад пішли в віка… Зараз змінилася сама суть побачень, зараз з’явилася така тенденція що хлопці на побачення замість квітів беруть пиво. Просто жах. Ой я трохи відійшов від теми. Так отож на ваш критичний розгляд представляю мій дебют у якості поета та у якості виконавця. Сподіваюсь у вас не зів’януть вуха від мого співу. До речі не можу не вказати що пісня написана на музику Володимира Кафері, це мій друг

Бажаю приємно прослуховування

Як боляче втрачати… Сьогодні не стало мого домашнього улюбленця. Можливо комусь буде і смішним те що я сумую за твариною, та мені байдуже до таких думок.

Я завжди першим приходив з роботи до дому і завжди знав що на мене там чекає Тімон, і як він щиро радів моєму приходу… Тепер все буде по іншому… Сумно… Лишається одне затримуватись на роботі щоб хтось інший перший повертався  до хати з роботи. Боляче, від втрати, він був не просто кіт, а улюбленець всієї родини, він був частиною родини. Він був… Вже нема… Він лишився у спогадах та на фотокартках. Сумно…

Яскрава зірочка зійшла,
Свята вечеря підійшла.
Кутя, вареники, грибочки,
Квасоля, риба, огірочки.
Нехай лунає в хаті сміх,
З Різдвом Христовим Вас усіх!!!

Та біди, труднощі усе.

Поглянь на них згори до низу

І зрозумієш то пусте.

Навчись радіти тому що маєш,

Щоб легше стало на душі,

Поглянь у очі що кохаєш

І станеш щасливішим на Землі.

Бажаю всім щоб поряд була завжди кохана людина, і всі життєві труднощі, якщо їх розділити навпіл, стають не суттєвими. Кохайте та будьте коханими