Є на Волині такий собі хлопчина Саша Темчук. Він за спеціальністю політолог і все своє життя цікавився політикою. І була в Саши мрія – познайомитись з Президентом України Петром Порошенко. Особисто! Ну і щоб селфі було – бо в епоху цифрових технологій без селфі, це як в старі добрі часи не потиснути руку при зустрічі.
І ось, на шляху до своєї мети Саша йде працювати в партійний штаб, як волонтер. Розносить газети, листівки, спілкується з людьми та чекає, коли ж в нього буде нагода зустрітися з Президентом.
І тут новина, на яку він так чекав – Порошенко їде на Волинь. Саша в натовпі з телефоном чатує на Президента біля будинку культури в м. Ківерці. Кортеж зупиняється, Петро Олексійович виходить з машини та йде до людей. Саша робить десятки фото на свій телефон (згодом їх позичатимуть навіть місцеві сайти) і тут Президент підходить до нього.
– Петро Олексійович, можна з Вами сфотографуватися? Це моя давня мрія!
– Звичайно, давайте – відповів Президент.
Саша притуляється до плеча Гаранта, витягує руку, як селфі-палку, та тисне на екран великим пальцем і… і на екрані з’являється напис «недостатньо пам’яті».
– Пане Президенте, це якась халепа, цього просто не може бути… - розгублено промовив Сашко…
– Нічого, наступного разу точно вийде – сказав хлопцеві Президент, якого люди за руки вже тягнули геть від Сашка, викликаючи в УДОшників стійке бажання піти на пенсію.
– Ви обіцяєте? Обіцяєте? – прокричав розчарований Саша?
Але його вже не чули.
І ось проходить два тижні. В ЗМІ пишуть про те, що 29 січня в Києві буде форум за участю Президента. Саша приходить в партію та заявляє: «Мені треба до Президента. Ми з ним домовились про фотосесію. Тому впишіть мене в списки делегатів форуму».
Сказано-зроблено, і Сашко на автобусі з партійцями прибуває до столичного МВЦ. Волинську групу посадили дуже далеко від сцени, тому єдиний шанс зустрітися віч-на-віч з Гарантом, це коли він буде йти коридором до зали з купою охорони.
Саша виходить на позицію і чекає. Охорона йде клином і підступитися до Президента неможливо. А він ще й поспішає.
– Петро Олексійович, - з останньої надії закричав Сашко: «Пам’ятаєте, Ви в Ківерцях обіцяли мені фото? В мене тоді пам'ять закінчилася на телефоні?».
Порошенко зупиняється, посміхається та просить охорону пропустити Сашка.
– Волинь? Звичайно пам’ятаю. Я думав такі випадки, коли в самий відповідальний момент закінчується пам'ять, бувають лише в кінокомедіях – з посмішкою сказав Президент.
І на цей раз техніка не підвела.
Ось, як буває, коли дійсно впевнено йдеш до мети! Немає нічого неможливого!
https://kivertsi-rayon-in-ua.cdn.ampproject.org/v/s/kivertsi.rayon.in.ua/amp/news/122794-iunaku-iakomu-ne-vdalosia-zrobiti-selfi-z-prezidentom-u-kivertsiah-zrobiv-tse-u-kievi?amp_js_v=a2&_gsa=1&usqp=mq331AQCCAE%3D#referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com&_tf=%D0%A1%20%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B0%20%251%24s&share=https%3A%2F%2Fkivertsi.rayon.in.ua%2Fnews%2F122794-iunaku-iakomu-ne-vdalosia-zrobiti-selfi-z-prezidentom-u-kivertsiah-zrobiv-tse-u-kievi