Білий ворон.

                                                1

     Вихідного дня поїхав до міста по новий смартфон, старий не підтримував багато нових програм. Дія. Ощад 24. Покупка нового смартфона була необхідністю. Купивши смартфон повертався на автовокзал ідучи через площадь. Звернув увагу як троє співробітників фоєнкомату по формі роздають брошури з запрошенням вступити до ЗСУ. На іх відгук і прохання підійти відповідаю що поспішаю на автобус. Та мисль про можливість вступити і на власні очі побачити що і як там, засіла в моїй голові. Ця подія відбулася 20 лютого 2022 року. 23 лютого приїхав до свого рай. воєнкомата і мені дали направлення пройти мед комісію в лікарні. За день комісію не пройшов, домовився що до пройду 25 лютого. Прибувши 25 лютого в воєнкомат, де мені повідомили що комісію проходити вже не треба і що мене зараховано до ЗСУ в роту охорони. Так і почалась моя служба в армії. Обов'язок роти охорони охороняти воєнкомат. Стратегічно важний об'єкт. Добу охорона, дві доби навчання. Перше моє обурення відбулося на ранковому шикуванні. Командир розповідав про вред алкоголю і що буде с тими хто буде пійманий на вживані. Мене обурило те, що в нас війна і що такі висловлювання це недовіра до підлеглих. Потім інструктор, бувалий воїн атошнік, сказав, що ми стадо. Мене це також обурило. Стадо це ті кому треба пастух. Я же в пастухові потреби не мав.

    Пройшло трохи менше місяця, і я пишу рапорт щоб мене перевели до бойової частини.  Воєнкомат охороняти в мене немає ніякого бажання. Мене перевели в Черкаси. Де були і ждали направлення ще 700 чоловіків. В цьому розсаднику хвороб я провів тиждень. Дисципліна і порядок мені сподобався. До вживання алкоголю теж все було строго. Тих хто попадався, карали по всій строгості.  Попав у першу відправку. На Чернігів. Нас 250 чоловіків перевозили дев'ятьма автобусами.  Їхав я в дев'ятому.  Приїхавши в село в Прилуцькому рай, ми вигрузились і нас по черзі викликали в штаб де записували дані з воєніків. Там уже були призовники, чернігівські. Вони були в цивільному і в багатьох із них одяг був на вид як у бродяг. Деякі були в робочій спец одежі. Ми же з Черкас приїхали почті всі по формі. Цей факт посіяв неприязнь між чернігівськими і черкащанами. На мою думку їм було соромно що ми бачили їх такими. Розміщали нас по номеру автобуса. Приїхавших в дев'ятому автобусі, заселили останніми. Сказали місць нема тож можете розселитись в колідорі. Це норм рішив я. Ми на війні вибирати не приходиться. 

   За місяць привиклося, чернігівські отримали форму, розписали хто в якій роті в якому взводі. Нам видали броніки, каски, автомати. На шикуванні комбат сказав що ми всі люди і що можно за вечерею випити сто грам горілки і що за це нічого не буде. Потроху почали випивати. Я попав в першу роту, четвертий кулеметний взвод. Нам видали палатку, ми її установили, облаштувалися. В палатке взводом ми переночували двоє ночей. На третю ніч, передіслакация. О 5 ранку щоб все було розібрано і стояли з баулами готові к відправки. Сказав командир роти.

    Нам на взвод видали газон з будкою. На передодні. Сутки лив дождь. Грязь була повсюди. Ну поставлена задача була виконана. І о 8 годин ранку ми виїхали в колоні. Проїхали ми на газоні кілометрів 20. Зламався. Колона нас об'їхала і вони поїхали далі а ми зостались на узбіччі ремонтувати газона. Десь з годину до нас під'їхав дядько. Представився. Власник асфальтного заводіка, возить їсти людям що стоять по блок постам. Сказав що нас в біді не кине.  Накормив і нас. Привіз автоелектрика і моториста. Ті шукали причину дві години, потім кажуть що авто краще в гараж відтятути і там вже можно відремонтувати. Приїхала мусоровозка і взявши на буксир відбуксирували в гараж. Там я керуючись підказками моториста відкрутив павука, поміняли прокладку і все що було необхідним, зібрали до кучі. Заводити а він не заводиться. Нам поступає приказ вернутися на маршрут за нами послпли автобус. Нас на буксирі відбуксирували назад. По дороге роблячи спроби завести з буксіра, безуспішно. На дороге зібрався цілий консиліум з спеціалістів. Безуспішно. Ми пересіли до автобуса і поїхали далі. Ночью автобус зупинився у узбіччі і ми так не виходячі проспали до ранку. Рано поїхали далі в городок Сумській обл. Спільні пригоди об'єднували колектив взводу. Почала зв'язуватися дружба. Це було приблизно на паску. Проживши з тиждень ми іще зробили один переїзд на остаточне місце. Приказ зверху першому другому і третьому взводу зайняти позиції по окраїнах города. Четвертий кулеметний взвод розділити між трьома взводами.