Якщо колись автомобіль був ознакою заможності, то сьогодні це необхідність для жителя будь-якої країни. З 18-го по 22-ге травня цього року в виставковому центрі «Київ Експо Плаза» проходила автомобільна виставка «Kiev Automotive Show 2007» ініціатором та організатором якої є Всеукраїнська Асоціація Автомобільних Імпортерів і Дилерів. Насьогоднішній день до якої входять 84 найавторитетніші компанії –офіційних імпортерів і диллерів автотранспорту та запчастин. Організатором...

Читати далі...

Пригадую свій стан, коли писала в щоденнику про повернення на роботу. Я пам"ятаю кожну хвилину, коли мене тіпало, при цій думці. Саме тоді я пройнялася непереборним бажанням змінити своє життя. Сьогодні я поклала на стіл заяву на звільнення. Страшно робити перший крок, але я це зробила. Я зрозуміла, що досить себе мордувати, потрібно працювати з душею, віддаватися всім єством...а саме цього я вже не роблю протягом декількох останніх місяців. Моя колега дивлячись на мене дивується...

Читати далі...

ось уже п"ять днів, як я повернулася додому. Тут абсолютно нічого не змінилося: ті ж самі люди, тіж самі клопоти і вцілому теж саме життя. Від якого я так втомилася, що при кожній думці про перебування тут, аж тошнить... Ні я люблю, своє містечко, я навіть на деякий час зрозуміла, що скучила за ним... Я обожнюю сидіти із своїми подружками згадувати старі, добрі часи наших юних років, адже згадати дійсно є що, але як то кажуть: "є що згадати, немає, що дітям розказати". Нам...

Читати далі...

Здається, не так багато часу пройшло, коли робила подібну замітку, але її відмінність була в тому, що тоді я тільки приїхала на сесію, лише тоді розпочиналися ці чудові моменти життя у Львові!!!! Сьогодні, я вже здала, сама не помітила як у мене це швидко вийшло, адже в ранці коли збиралася в універ, розраховувала лише отримати передоостанній залік, а тут бац-я отримала іспит, ще й відмінно, цього я точно не сподівалася, можу сказати лише одне, що мені чудом пофортило.Впринципі і на залік я не ...

Читати далі...

Робота, від цього слова мене вже тіпає, навіть на сесії я неможу від неї відпочити. Жах, ненавиджу лицемірів.!!!! Жахливо, але у мене стільки негативної енергії, що зараз лопну...Як прикро, що скоро закінчиться сесія, як я не хочу повертатися на свою стару роботу, терміново потрібно, щось міняти, але як??? Якщо чогось хочу досягти більшого у майбутньому то потрібно помучитися...та не знаю чи надовго мене вистачить

ранок розпочався причудово, я вдало здала черговий іспит, що тим самим зняла з голови лишній "геморой"!!((( Але день продовжився припаскудно, сьогоднішній рух транспорту просто добиває, всі їдуть чорт зна куди, але тільки не туди куди потрібно мені!!!!ЖАХ!!!!!!!!!!!!!!!!! я зараз така зла, така зла, що просто лопну від злості, терміново потрібно піти заспокоїтися, а то до кінця дня точно буде лихо....

Ось сьогодні, мій третій день перебування у Львові, мені вдалося здати іспит та залік, яка це заморока, я вже й забула за пів року. Львів, як завжди зустрів мене не дуже привітно, адже тут був собачий холод і кожну годину, з неба, щось капало на голову...переповнений транспорт, незадоволені люди та страшні будинки-"химери", які робили це місто страшним мутантом. але сьогодні на дворі причудова погода, що наука ніяк не збирається лізти в голову, та й особливо я це робити не збиралася.....

Читати далі...

Наснись! Бо це мабуть усе, На що тепер я маю право. Твій образ тишу принесе І очі зазирнуть лукаво. Наснись! Нехай ще мить хоча б В руках я потримаю крила. Такий солодкий, дивний скарб, І з ним прощатися не сила. Хай на мені лежить вина. Важка для пліч тендітних ноша Від слів гірких в душі пітьма. І ніч за ночі світу довша. Наснись! Нехай зрадлива ціль І не прощаються образи. Твій докір – це нестерпний біль. Моє прости –це тільки фрази! ****************************** Ти помилка...

Читати далі...

Я вкраду тебе від всіх Від пут, що заковані руки. Від болю, що в серці заліг Буденності - сірої муки. Я вкраду. Моя вина. Закрию долонями очі. Забуду, що є стіна І в тиші почую «хочу». Безумство - миттєвий рай Троянди зів’яли у вазі Скінчилось усе, прощай! Та тіло ще мліє в екстазі. Я вкрала тебе, прости. Гріхом переповнилась чаша. Благаю, прошу, відпусти. Ця казка – вона не наша. +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ Не проміняй мене на небо Зірок спокусливу вуаль Не йди...

Читати далі...

"Потрібно одна хвилина, щоб помітити особливу людину, одна година, щоб її цінити, один день, щоб полюбити та ціле життя, щоб забути..." Дуже прикро це розуміти, але не вміти це прийняти...і що ж робити?????