Синдром великого міста

У щоденній суматосі, ми не помічаємо як пролітають дні. Здається, нещодавно ми ніжилися на сонці, відпочивали з друзями під веселі пісні у теплого багаття. А сьогодні, вже зима, ось лишилося декілька днів і ми перегорнемо ще один рік нашого життя і двома ногами переступимо поріг 2007 року.

Дивно, але у маленькому містечку, на відмінно від міста –гіганта, не помітно цієї суматухи, хаосу у якому щоденно тут живуть люди.

Прокидаєшся, виходиш на вулицю, а там тисячі Людей у кожного свої проблеми та турботи. Хтось поспішає на роботу, а хтось просто вештається містом, цим самим позбавляючи себе байдикування.

Цікаво, а про що ж вони всі думають..?

Закриємо на хвилинку очі, та опинимося у цьому безмежному просторі людських думок…

Ось, сидить собі чоловік на вигляд років 60, а насправді…він ще дуже молодий, та він безпритульний, вештається вулицями, шукає у смітниках залишки їжі, та пустих фляжок з під пива, з надією, що саме вони принесуть йому дохід, для чергової порції спиртного…

Ось стоїть жіночка, яка щедро тулить всім мандарини-так, це новорічний фрукт, який зараз розходить на «УРА!»(погодьтеся 13 грн., в середньому, за кіло-це не малі кошти).

Мандруємо дальше, ось тут безтурботно бігають діти, які грають в сніжки, та пишуть листи до казкових героїв, з надією, що ті принесуть їм довгоочікувані подарунки…

А тут ми зустрічаємо іноземців, здається їм байдуже, до всіх цих людей, адже вони з роззявленими ротами оглядають нове місто…

А,  забули про політиків та дипломатів… Ось вони ніби серйозні та розумні люди, принаймні це на перший погляд, та грим-маса, яку вони кожного дня носять, а лише коли вдасться втекти від людського ока, оттут душа гуляє, та не тільки душа, адже в своєму статусі вони чимало собі дозволяють, як в прямому так і в переносному значенні цього слова.

Ось, так голова обертом і ми тут живемо підлаштовуємось, чи під нас підлаштовуються? Та це вже не важливо, важливо те що кожен із на знаходить свою частинку світу у цьому безмежному просторі, хтось піддається течії, а хтось намагається протидіяти їй, але це вже наше життя і ми обираємо та створюємо його таким, як самі цього хочемо. Тому з святами вас усіх-усіх…нехай кожен із нас знайде ту стежинку, яка для нього є просторою та широкою, яка приведе до того пункту призначення, який ми оберемо самі!