частина 3

В умовах ринкової економіки та відкритого суспільства важливими чинниками людського розвитку стають не тільки загальна освіта, фахова та професійна підготовка, неодмінно, потрібні вміння знаходити собі роботу.

Питання проблеми працевлаштування випускників вузів, кожного дня загострюється. Адже, не зважаючи на методи та принципи  навчання, наші випусники на ринку праці практично нікому не потрібні. Кожен, хто хоч на хвилинку зайде на будь-який сайт пошуку роботи, може переконатися: роботу з допомогою мережі Інтернет шукає саме молодь, що і складається з випускників вузів, студентів. Це категорія у якої найменьше шансів знайти роботу, оскільки на ринку праці, як не дивно, цінується в першу чергу підготовлені фахівці. На допомогу рідних вузів молоді люди вже давно не розраховують, оскільки система направлень на роботу після закінчення вузу, що існувала в радянськи часи, вже майже повністю зруйнована, а нової системи, що дасть 100% гарантію працевлаштування для «велетенської армії новоспечених кадрів» держава ніяк створити не може. Також, проблема працевлаштування молоді має різні аспекти, один з яких –перше робоче місце. І знову формується зачароване коло –при прийомі на роботу вимагають досвід, а де ж його взяти молодій людині, щоб вперше працевлаштуватися. Саме відповідь на це питання, сьогодні допомагають знайти молодіжні громадські організації, адже 2-3 роки безпосередньої участі  в роботі молодіжних оргнаізацій дає можливість сформувати та досить вагомо заповнити пошукачу роботи власне резюме: семінари, тренінги, заходи, оргкомітети, проекти, навчальні програми та участь в  ієрархії організації, ось початковий перелік того, що мінімально з’явиться у молодої людини в автобіографічній довідці.

Оександр Солонтай, Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив» (ФРІ):

Наша громадська організація , допомагає молодим людям в багатьох куточках України (понад 50 міських та районних організацій) взяти участь у велетенському переліку ініціатив, зокрема, літніх школах, тренінгах, семінарах, за якими стоять реальні навики для молодої людини; здобуття практичного досвіду в кумунікації, організації, розширити кругозір, контакти. Одним словом, ми допомагаємо їм «набити перші шишки» у праці з людьми і безсумнівно здобути перші успіхи. Після проходження школи активності через наші Фундації молоді люди на ринку праці і цінуються значно вище своїх ровесників, і успішно в конкуренції перемагають представників інших вікових генерацій. Загалом же, 90% «випускників» молодіжних організацій працюють в сферах бізнесу, і тільки 10% йдуть в культуру, науку, політику, державне управління тощо.

Ну і також варто пам’ятати, що молодіжні організації постійно здійснюють тиск на роботу державної влади. Зокрема, ФРІ виступає за збільшення кількості державного замовлення, щоб розширити доступ молоді до першої та другої вищої освіти, а також за збільшення видатків бюджетів різних рівнів на програми для молоді, у тому числі профорієнтації.

Щоб підвести підсумок під вище сказаним, можна зробити висновок, що сьогодні перш ніж кудись вирушати на роботу, варто спочатку вибрати ту освіту, яка принесе вам дивіденти. Серед галузей, які  за прогнозами світових експертів, будуть продовжувати користуватися попитом у найближчі роки, можна назвати обслуговування бізнесу, куди входять менеджмент та маркетинг, бухгалтерський облік та фінанси, аудит, продажі, а також медецина й соціальне обслуговування населення, інформаційні технології, туризм і готельне господарство. За статистикою, майже половина випускників українських вузів  зі своїми дипломами поповняють лави безробітних. Склалася тенденція, що зайнятість у віці від 15 до 24 років становить приблизно 34%. Саме, дисбаланс на ринку праці, призводить до таких результатів. Прикро, що заради свого збагачення, бажання заробити чим побільше грошей, вузи  різко збільшують набір студентів на популярні спеціальності- юриста та економіста. У такому разі це стало причиною перенасичення ринку фінансовими та юридичними кадрами і слугує тому ж безробіттю серед молодого населення. Адже, сьогодні студентів вдвічі більше, чим було в радянському союзі. З цього слідує, що і вдвічі збільшиться робочої сили, яку немає де працевлвштувати, через вузький та перенасичений ринок праці в Україні.

Щодо змін в освіті, то слід відзначити, що позитивним є впровадження Болонського процесу по деяких вузах України. Адже, найбільшою первагою Болонського процесу є визначення та оцінка стандартів якості вищої освіти по всій Європі. Тут оцінка, буде грунтуватися не на  тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях уміннях, навичках, що набули випускники. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання випускників повинні бути реалізовані на практиці. Всі академічні ступені й інші кваліфікації мають користуватися попитом на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікації бути полегшене.  Для забезпечення визнання кваліфікації планується повсюдне використання Додатка до диплому, рекомендованого ЮНЕСКО.

Будемо надіятися, що всі старання та робота, яка проводиться різноманітними організація не зникнуть безслідно і вже в ближньому майбутньому у нас будуть кваліфіковані кадри –новоспечені випускники вузів, яких буде потребувати не лише український ринок праці, а  й міжнародний. Наслідком нових методів роботи буде працевлаштована молодь, за якою по Українському законодавстві закріплене право першого робочого місця.