частина 2
- 05.06.07, 10:25
Якщо досить докладно розглянути ситему української освіти, то ми побачимо, що тут є безліч дірок, які сьогодні заважають нам перейти до європейських стандартів. Проблеми української освіти можна розділити на слідуючі пункти:
- застаріла наукова база;
- радянські методи навчання;
- великий відрив у кваліфікації педагогічних кадрів великих міст з малими містами та селищами;
- відсутність практичних навиків та самореалізації студентів (учнів)
- відсутність досвіду роботи за комп’ютером, як педагогів так і студентів, що приїхали з малих міст та селищ;
- висока плата за навчання.
Тому, саме сьогодні прийшов час універсальної, університетської освіти. Тому що, вузькофахова освіта, яка була досить поширена в тоталітарних державах, зокрема в СРСР відійшла у минуле. Система навчання в академії вбирає в себе найкращі традиції вітчизняної освіти, що складалися протягом багатьох століть, та сучасні досягнення західного творчого навчання, адаптованого на українському грунті. Як не прикро, але система освіти, яка узгоджувалася із плановою економікою і закритим політичним режимом, не узгоджується з потребами ринкової економіки і відкритою політичною системою. Саме це зменшує можливість кожної людини реалізувати свій потенціал, а суспільства в цілому –успішно пристосовуватися до умов ринкової економіки. І все-таки, чим займаються керівники вищезгаданих організацій, щоб покращити рівень освіти в Україні, нікому не секрет, що у нас намагаються реалізувати концепцію: вчимо студентів навчатися. Саме, це вважається ідеальним та оптимальним варіантом, адже випускники вузів дуже легко пристосовуються до мінімальних вимог на сучасному ринку праці. Можливо тому, роботодавців не влаштовують новоспечені вузівські кадри. І як бути в такому випадку?
Андрій Странніков:
Наша організація працює на динамічних методиках. У державі відсутня цілісна система політичної освіти на всіх рівнях. Адже, на рівні держави має бути державне фінансування, саме з боку держави, повинна бути ініціатива по впровадженню підготовки молодих державних службовців, молодих депутатів, молодих партійних лідерів. Тобто, всіх тих, хто має до цього відношення. ІПО не отримує державного фінансування. Ми є тою громадською організацією, що самостійно шукає кошти для того, щоб справді навчати політично активну молодь і на сьогоднішній момент, наші основні методи роботи-це проведення різного роду семінарів, тренінгів, фокус-груп для молодих людей, які залучені та заангажовані в політичний процес. Ми намагаємося відібрати самих активних, дати їм відповідні знання, щоб вони, «як насіння» розсіялися і предали це іншим. Адже, на сьогоднішній день, наше суспільство політично активне, та як не прикро політичнонеобізнане. Ось саме це є свідчення тому, що давно назрівало питання впровадження такої системи. Не можна займатися політикою без відповідної підготовки, а якщо займатися, то результат буде той, який ми зараз бачимо.
Власне, ключовим моментом роботи організації є: дати молодим політикам такий багаж знань, щоб вони не повторювали помилки своїх попередників. У нас вони отримають базові знання молодого політика, щоб саме тоді, коли ставши на один щабель вище почувати себе комфортно у поілтичному процесі. Вони будуть вміти себе поводити, говорити, вести переговори, навчаться мистецтва публічного виступу. На мою думку, лише таким методом можна просуватися «по сходинках до гори», чи то в партійній організації, чи то у органах влади. І лише таким чином ми зможемо виховати та сформувати політичну еліту.
За шість років свого існування Інститут Політичної Освіти став досить міцною
організацією з власною матеріально-технічною базою з власним технічніми засобами для викладання, це і мультимедійні проектори, це і різного роду презентації, що справді допомагають полегшити сприйняття цього нелегкого матеріалу. Ми, як правило застосовуємо, не стільки лекційні, як практичні форми навчання, це те, чого не вистачає нашим вузамам. Тобто, людина більше свого часу присвячує практиці.
Ще однією метою,поставленою перед ІПО -це виховання власної тренерської бази. Ми намагаємося відслідкувувати таких людей і залучати їх до проведення наших семінарів. Тому, на сьогоднішній день, ми маємо свій тренерський склад. Наші партнери переважно Європейські закордонні фонди. Приємно те, що кожного року, з’являються все нові та нові партнери, які готові фінансувати наші проекти, заходи, адже вони бачать ефективність цієї роботи.
Ми видали три своїх посібники, один з них вузько направлений, це вибори Президента 2004 року «Навчання членів дільничних виборчих комісій».
Зараз, ми видаємо серію посібників на допомогу депутату місцевої ради. У яких зібрані матеріали наших тренінгів і той практичний досвід, який ми отримуємо від спілкування з самими депутатами. Завдяки цим посібникам молодий депутат, краще зрозуміє свої можливості, функції і методи роботи.
Олександр Сидоренко:
Наша організація в основному спрямована на роботу з викладачами. Ми розробляємо проекти, які б зацікавили студентів у навчанні, серйозному опануванню ними практичних навичок роботи. В створенні навчальних підручників та посібників у супроводжені навчального матеріалу для викладача, які були б тим ефективним інструментом в його руках, яким можна було б зацікавити студентів до усвідомленого, ефективного навчання. В основу видавничої програми Консорціуму із удосконалення менеджмент -освіти в Україні було покладено ідею створення «підручників нового покоління», базованих на найкращих світових зразках із досить грунтовною адаптацією українськими співавторами і відповідно-належною методичною підтримкою для викладача. Залучення до процесу створення такого підручника українських викладачів давало б їм добру практику роботи в команді співавторів; розуміння, яким має бути підручник (в Україні ніхто не вчить, як писати підручник, а пишуть їх нині усі викладачі!); співавторство у кращому вітчизняному підручнику; потребу у вивченні практики вітчизняного бізнесу, щоб замістити локальним прикладом приклад американської чи транснаціональної кампанії; участь у навчальних семінарах. Використання такого підручника дозволяє українським навчальним закладам створювати власні навчальні курси рівня провідних університетів світу. Найголовніше, саме такий підручник дасть українському студентоів доступ до вітчизняного аналога світового рівня підручника; тлумачення практичного застосування досвіду вітчизняного бізнесу через призму світової теорії; легке сприйняття матеріалу; спеціально розроблені матеріали, які вчать практичним навичкам (аналітичним, робота в команді, презентація тощо); гарантію якісного навчання, набуття знань і навичок в українському навчальному закладі, яких би він міг набути, навчаючись у зарубіжному університеті. Нам вдалося видати перший вітчизняний повнокольоровий підручник із маркетенгу з методичним забезпеченням викладача «Маркетинг». Тут подаються теоретичні засади маркетенгу за світовим підручником-бестселером, супроводжуючи виклад матеріалу великою кількістю маркетенгових прикладів з діяльності вітчизняних та міжнародних компаній в Україні. Відмінністю цього підручника від традиційних-як вітчизняних авторів, так і перекладних- є те, що українські співавтори зробили наголос на головному інструменті маркетенгу –маркетенговому плані.
Я переконаний, що з таким поколінням підручників, ми з можемо в ближньому майбутньому рівень освіти в Україні підняти на декілька сходинок вище.
Коментарі