Мамина помічниця.

Я  дуже люблю вихідні дні, коли наша сім’я збирається разом. По суботах ми ходимо в магазини, робимо покупки на тиждень вперед.  Повернувшись, ми прибираємо в квартирі, перемо білизну, готуємо обід…

Незважаючи на те, що дружина дуже зайнята, вона завжди знаходить час приготувати для нас щось смачненьке. Вона майстер на всі руки. Що тільки захочеш – усе приготує. А які смачні і запашні торти і пиріжки вона пече! Смачнішого я ніколи не куштував.

Минулого тижня, коли вона пекла пиріжки, 11-річна донька довго дивилася на матусину роботу і я помітив, як у неї загорілися очі.

– Матусю, а давай я тобі допоможу. – Сказала вона й заходилася   вимішувати тісто.

 –  Дякую, донечко, – відповіла дружина, і повернувшись до мене з посмішкою додала,  – дивись яка в мене помічниця росте.

Але через декілька хвилин донечка опустила очі та й каже:

– Матусю, я більше не можу, у мене ручки болять…

Я б не писав про цю історію, якби вона не мала продовження. Сьогодні дружина вирішила спекти тертий пиріг, і почала поратись на кухні. Донька сама взяла велику миску, розбила яйця, насипала цукор і почала вимішувати тісто.

–  Донечка, це ж важко, – не стримався я, – у тебе ж болітимуть ручки.

– А якщо я сидітиму і чекатиму, то в мене болітиме дупка, – усміхнувшись відповіла мала.