Вірш про самотність

Лежить мій мобільний на столі,

лежить німий, немов рибина на морському дні.

І ніхто не подзвонить, не напише.

Лише вітер за вікном дерева колише.

Пішов би до друзів та таких уви нема,

а на дворі вже почалась зима!

Зима. Миколай, новий рік, різдво і валентин!

І я мабуть знову буду один.

А так хочеться бути з тією,

яка скаже "Я буду з тобою, я буду твоєю!".

Останні статті

127.11.08, 01:00

А може самому першим це сказати?

227.11.08, 01:09Відповідь на 1 від NEB

Обставини заважають.

327.11.08, 01:12Відповідь на 2 від Воїн світла

Якщо тобі заважають, то й їй завадять - втрата сенсу повна.

427.11.08, 01:18Відповідь на 1 від NEB

А може самому першим це сказати?Cказав би, та боюся облому!

анонім

527.11.08, 01:31

... хе-хе

627.11.08, 01:39Відповідь на 5 від анонім

Шо да то да

анонім

727.11.08, 01:39Відповідь на 6 від Воїн світла

Шо да то да

Гість: Матаня

827.11.08, 08:03

Почни першим! Ти чоловік чи тряпка? "Боюсь облому..." - це не смертельно. Яйки в кулак - і іди, і кажи!!!

927.11.08, 22:57Відповідь на 4 від Воїн світла

А може самому першим це сказати?Cказав би, та боюся облому!Чого боишся, те и буде. Так що досить боятися, формуй інший результат.

1028.11.08, 17:13Відповідь на 9 від NEB

Спробою.