Спочатку невеличке пояснення - для визначення того чи є на поверхні кремнію плівка оксиду достатньо занурити її у воду - оксид водою змочується (тобто вода розтікається по поверхні), а чистий кремній гідрофобний (вода збирається крапельками).

Так от, вилажу я сьогодні з озера, дивлюсь на свою руку, на якій вода зібралась крапельками і думаю "О, оксид вже зійшов, можна опір міряти"

Друге збоччення не зовсім моє. Читаю статтю з солідного російського технічного журналу. І не можу ніяк зрозуміти що за загадковий травник "РА" автори використовують в роботі. Перерила літературу, обгуглила як тільки можна, ніде нема розшифоровки (росіяни взагалі люблять давати всілякі абревіатури без розшифровки, тіпа це і так відомо, навіщо пояснювати). Вирішила вже відкласти вбік і помучити цим питанням знайомих хіміків восени. А потім під час друку забула переключити розкладку і виявилось що загадкове "РА" то є банальний "HF"(плавикова кислота), просто набрана в російській розкладці...от мені і цікаво стало - куди дивилися і автори, і рецензенти, як мені так рецензент до шрифту буває чіпляється, а тут таке солідне видання пропускає такий скажений ляп