Зрозумій, чого найбільше на світі тобі хотілось би робити - і роби!
«Чайка на ім'я «Джонатан»
Сьогодні у тебе свято!
Чудова серпнева ніч лягає на твої плечі.
Заглядає довірливо в очі.
Огортає старим зоряним покривалом світ.
Ласкаву казку розповідає про далекі краї, Землі, океани, де живуть принцеси, королі ...
Про палаци зі снігу на вершинах гір, про синє-синє сонячне небо...
Там, на самому краєчку землі, ніч поспішає до світанку, і несе світові радість, немов птах на крилі, спокій і радість тихої серпневої ночі...
Якщо ти цієї ночі глянеш на зорі – ти побачиш, що вони тобі усміхаються. Це тому, що на найяскравіших живуть близькі тобі душі. Це вони усміхаються тобі! Від сьогодні лише тобі належатимуть зорі, що можуть усміхатися! Завжди дивись вгору і сміливо йди вперед, до мети, до кращого, до світанку! Ніколи не здавайся і ти побачиш як здаються інші!
Зранку ти прокинешся і прочитаєш це.
Я хочу побажати тобі добра, усього-усього, яке лише є на цьому світі, кохання, щирого і чистого, як сльоза і спокою та життєвої рівноваги.
Хай добрий Ангел береже повік
Вогонь зорі, що долею зоветься.
Життя, неначе вишитий рушник,
Багрянцем калиновим хай сміється.
Нехай волошками цвітуть літа прекрасні,
Нехай здійсняться тисячі бажань,
Щоб доля дарувала тільки щастя,
Ні грама бід, ні капельки страждань.
Будь завжди гарною і молодою,
І бажаною, доброю й простою.
Зажди усміхненою і милою,
Зажди коханою і єдиною.
Солодких снів, мила моя, солодких кольорових снів...
Ти відчуваєш мій подих
Крила до неба злітають,
І відчуття щирі, нові,
Серце в долонях тримають.
Я божеволію мила,
Губи Твої як намисто!
Звідки в тендітності сила?
Звідки в тобі стільки хисту?
Колись ми зануримось мила,
В ніжне та лагідне море.
Я насолоджуюсь станом,
Я огортаюсь любов’ю!
