На шафі з антресолями, Під стосами книжок, Лежать альбоми з долями, Заховані в куток. Як стане дуже холодно, І сумно, аж до сліз, Дістану кращі спогади Із дна старих валіз. І пилом припорошені, Пожовклі з тих часів, Немов на чай запрошені Посходяться усі. І промінцями теплими Всміхнуться із карток. І покладуть під пледами В найкращу з колисок: « Хай ніч плете мереживо І швидко плине час, Ти спи, а ми постежимо, Щоб дощ пройшов повз нас »