Горщик-холодиль ник і горщик-мікрохви льовка
- 08.02.11, 09:49
Волинські археологи відреставрували два горщики, знайдені біля городища в Шеплі
Уламки
двох керамічних посудин разом з іншими знахідками волинські археологи
знайшли ще минулого року при розкопках давньоруського поселення біля
городища в селі Шепель Луцького району. Разом з іншими знахідками,
уламки віднайшли в одному житлі. Нещодавно посуд відреставрували.
З'ясувалося, що це були два горщики одного типу, але різного розміру та
призначення.
Більша посудина (діаметр - 26 см, висота - 31 см)
призначалася для зберігання їжі, найімовірніше каші. Вона має видовжений
корпус. Такий горщик не вельми зручно засовувати у піч, зате зручно
закопати наполовину у землю і там зберігати страву. Грунт охолоджував
страву, завдяки чому вона довше зберігалася.
Менший горщик (діаметр -
10,5 см, висота - 11 см) призначався для розігріву їжі. Розміри меншої
посудини дозволяють зачерпувати кашу з більшого горщика. Відтак кашу
розігрівали у печі. На користь цієї здогадки свідчить те, що менший
горщик сильно обпалений, бо частіше був у печі.
- Обидва горщики явно
місцевого виробництва, бо виготовлені на ручному гончарному колі, -
розповів старший науковий співробітник ДП "Волинські старожитнотсі"
Віктор Баюк. - Тип і орнаментація горщиків широко відомі в
домонгольський час. Посуд датується кінцем Х - першою половиною ХІ
століття.
Після наукової обробки горщики поповнять фонди Волинського краєзнавчого музею.
Уламки
двох керамічних посудин разом з іншими знахідками волинські археологи
знайшли ще минулого року при розкопках давньоруського поселення біля
городища в селі Шепель Луцького району. Разом з іншими знахідками,
уламки віднайшли в одному житлі. Нещодавно посуд відреставрували.
З'ясувалося, що це були два горщики одного типу, але різного розміру та
призначення.
Більша посудина (діаметр - 26 см, висота - 31 см)
призначалася для зберігання їжі, найімовірніше каші. Вона має видовжений
корпус. Такий горщик не вельми зручно засовувати у піч, зате зручно
закопати наполовину у землю і там зберігати страву. Грунт охолоджував
страву, завдяки чому вона довше зберігалася.
Менший горщик (діаметр -
10,5 см, висота - 11 см) призначався для розігріву їжі. Розміри меншої
посудини дозволяють зачерпувати кашу з більшого горщика. Відтак кашу
розігрівали у печі. На користь цієї здогадки свідчить те, що менший
горщик сильно обпалений, бо частіше був у печі.
- Обидва горщики явно
місцевого виробництва, бо виготовлені на ручному гончарному колі, -
розповів старший науковий співробітник ДП "Волинські старожитнотсі"
Віктор Баюк. - Тип і орнаментація горщиків широко відомі в
домонгольський час. Посуд датується кінцем Х - першою половиною ХІ
століття.
Після наукової обробки горщики поповнять фонди Волинського краєзнавчого музею.

-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
8