По знаменитій перемозі над польським військом під Зборовом (в теперішній Галичині), у серпні 1649 року в силу договору з польським королем Яном Казимиром українці здобули багато прав визнаних королем, зокрема Гетьману України належало мати 40 тисяч козаків, у Реєстр занесених, не кажучи про охочекомонних. Цим Реєстром у 1842 році похвалився перед О. М. Бодянським російський генерал українського походження Андрій Якович Стороженко. По смерті генерала, реєстр був переданий Бодянському з волі покійного.  
Дякуючи цим людям і сьогодні, через 360 років заглянувши до Реєстру, вчитуючись в імена та прізвища українців, що боролися за волю, можна відчути, які рідні вони нам. Ті самі прізвища, та імена, що нерідко і сьогодні нам зустрічаються. Зокрема згадується, що козаків Богдан записав у шістнадцять полків. В Реєстрі згадуються полковники: Яцько Воронченко, Полковник полку Черкаського, Йосип Глух, Полковник полку Уманського, Данило Нечай, Полковник полку Брацлавського, Іван Федоренко, Полковник полку Кальницького, Антін Жданович, Полковник полку Київського, Федір Лобода, Полковник полку Переяславського, Філон Джалалій, Полковник полку Кропивенського, Матвій Гладкий, Полковник полку Миргородського, Мартин Пушкаренко, Полковник полку Полтавського, Тимофій Носач, Полковник полку Прилуцького, Прокіп Шумейко, Полковник полку Ніжинського, Мартин Небаба, Полковник полку Черніговського, Лук’ян Мозира, Полковник полку Корсунського, Семен Савович, Полковник полку Канівського, Федір Якубович, Полковник полку Чигиринського. і одного полку в Реєстрі не згадано, Шкода, але через явну і досадну помилку при друкуванні частини першої Реєстру згадується лише п’ятнадцять полків і полковників.  
В полках, крім сотен, були козаки і при штабах полків. Наприклад:  
Полк Канівський – 270 козаків штабної роти з керівництвом полку і звязківцями включно. Полк Корсунський – 258 козаків з керівництвом полку включно.
Полк Черкаський – 261 козак з керівництвом полку включно. 
З чотирьох полків, по прізвищах перерахованих у частині першій Реєстру, Чигиринський полк відрізняється тим, що у його склад зараховані і керівники тодішньої козацької України і інша державна старшина, писарі, звязківці і т.і., всього, окремо од сотен – 466 людей. Всього цей полк нараховував 3134 легеня за Реєстром. Читаю прізвища, зовсім знайомі, приємні на слух і не дуже: Пилип Володарський, Андрій Ляшенко, Васько Тарасенко, Федір Лук’яненко, Панько Сидоренко, Панько Коба, Семен Ющенко, Федір Ярошенко, Ясько Левченко, і в Омельницькій сотні, у Сотника Івана Шутко записаний Грицько Шевченко. Можливо, далекий родич великого Тараса, Академіка з живопису і Поета, Батька української мови і Чумака, Правдолюба і філософа, Вчителя і солдата Нації.
Серед прізвищ зустрічаються такі, як Слюсар і Ткач, що вказує на розвій промисловості. Так у Переяславському полку Муравською сотнею в 131 шаблю керує Сотник Ничипір Ткаченко. А Журавською сотнею Кропивенського полку керував Федір Бульба.
 Цікава штука історія. Ніби простий набір слів, але нації, що приділяють їй пильну увагу розвиваються швидко і невпинно. Не догнати їх і не зупинити. Нації, що перестають її вивчати різко гальмують у розвитку і починають сваритися між собою, як Канада, наприклад. Держави, які вивчають історію з дозволу сусіда, рухаються на місці і, що цікаво, викликають відразу у того самого сусіда, якому хочуть догодити.
 Читаючи Реєстр, переконуєшся у тому, що по кількості прізвищ ми явно випереджали Китай. Коли українці згадають свою культуру, тоді зможуть вийти та достойно виглядати і в іншіх галузях.

Література.
РЕЄСТР усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казимиром складений 1649 року, жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М.Бодянським, ЧАСТИНА ПЕРША /ПОЛКИ: ЧИГИРИНСЬКИЙ, ЧЕРКАСЬКИЙ, КАНІВСЬКИЙ, КОРСУНЬСЬКИЙ/, МСП «Козаки», Київ-1994р.