Кінознавців (як і взагалі критиків та критику) не люблять в середовищі кінематографістів. У кінознавців є безліч таємних і відвертих ворогів. Над ними нерідко сміються, буває ув вічі, а поза очі, то й сам Бог велів…

“Я фільм не бачив, та скажу” – майже анекдотична фраза, що зазвичай  визначає кінознавця, над яким кепкують колеги по цеху, в основному, режисери, оператори, актори й т.ін., себто, люди, які вважають, що вони роблять кіно, а критики тільки словоблудять і розводять теревені на навколокіношні теми. Проте, як це не дивно на перший погляд, та професіоналізм кінокритика можна оцінити саме тим, скільки часу і на якому науково-пізнавальному рівні кінокритик буде просторікувати про фільм, якого в очі не бачив. Адже, погодьтесь, у кожній професії є свої таємниці і секрети, і ці таємниці і секрети глибоко приховані від сторонніх очей, проте вони існують, і буває так, що критик потрапляє в таку ситуацію, коли йому треба сказати своє вагоме слово про фільм, що він його ніколи не бачив.